<span><span> </span>Проект на тему:</span><span> Як складати
етюд</span><span> </span>
<span>
Етюд<span> — з франц. — вправа, вивчення — невеликий за обсягом, переважно
безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину,
фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на
тлі співзвучного пейзажу</span>.</span>
Ми зробили з вами перший крок до створення особливого твору – етюду. Що ж
таке етюд? Етюдом у малярстві, графіці, скульптурі називають елементи й деталі
майбутнього витвору. У літературі ж етюдами або студіями називають невеликі
самостійні зарисовки. До написання етюдів звертались такі відомі майстри
художньої літератури як М. М. Коцюбинський, І. Я. Франко, В. Стефаник, О.
Гончар. Зверніть увагу на таблицю, де відтворено характерні особливості етюду.
Етюд:
<span>1) Коротка форма;
</span><span>2) Опис безпосереднього враження;</span>
<span>3) Образність мови (художні засоби
і прийоми)
</span><span>Жанри:
</span><span>а) епічний;
</span><span>б) ліричний;
</span>
в) драматичний.
<span>
Отже, етюд має 4 основні
характеристики, але особливу увагу хочу звернути на образність мови. Це
найбільша, як вважають, окраса етюду. Давайте переконаємось у цьому.</span>
<span> </span>
Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, вибраних народів є і ми, українці, бо маємо геніального Тараса Григоровича Шевченка.Він безсмертний для нашого народу – явище унікальне, неординарне. Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне.Саме тому 15 та 16 березня у Войнихівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів були проведені заходи, які нагадали про геніального Кобзаря. Приємно, що діти охоче беруть участь у позакласних заходах, присвячених творчості великого українського поета, часто самі виступають їх ініціаторами. Не став виключенням і цей рік. Розпочався тиждень парадом вишиванок, до якого долучилися як учні так і вчителі. Чудовими українськими орнаментами зацвіла школа. Нещодавно у нашому навчальному закладі з’явився сучасний кабінет народознавства. Саме там була проведена театралізована літературно-музична композиція «Шевченкові вклоняємось доземно», яку підготувала вчитель української мови і літератури Носенко Любов Григорівна. Вона допомогла учням старших класів пізнати соціальні, політичні, життєві ідеали великого поета. Неймовірно зворушливими були виступи дітей з поетичними рядками безсмертних віршів.Наступним виховним заходом став ліричний альманах « Шевченко – наша гордість і слава!», проведений вчителем-словесником Бабенко Людмилою Миколаївною. Незабутні слова Великого Кобзаря, покладені на музику, не лишили нікого байдужим. А презентація « Кохання Шевченка» показала, що в тому, кого і як кохав творець, – один із ключів до його творчості. Минуло 200 років від дня народження Т.Г. Шевченка, але й сьогодні його слово живе між нами. Свідченням цього стали поетичні зустрічі «Сторінками поезій Кобзаря», «Ми любимо твори Шевченка», «Віршів віночок від Тараса». Читання поезій Т.Г. Шевченка викликало жваве зацікавлення серед усіх учнів школи. Така поезія не може не захоплювати.Було проведено конкурс малюнків, ілюстрацій, присвячених життю і творчості Т.Г. Шевченка. Упродовж тижня у шкільній бібліотеці ( бібліотекар Мещерякова Анастасія Сергіївна) діяла виставка літератури «Шляхами великої долі», «Пам’ятає сина Україна», «Ми тебе не забули, Тарасе!», а також багатотомні твори, присвячені його життю та творчості.Завдяки наявності мультимедійних засобів, учні мали змогу переглянути художні фільми про життя і творчість Т.Г. Шевченка «Заповіт», документальну трилогію «Віра». «Воскресіння». «Поступ»; «Обличчя української історії. Тарас Шевченко» тощо.І як доказ любові до геніального українця з ініціативи директора школи Носенка Григорія Миколайовича у нашому навчальному закладі з’явилося чудове панно до 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Змінюються часи, але незмінним, невичерпним і не до кінця прочитаним і розгаданим залишається сам Шевченко.<span>Ми впевнені, що ці та інші заходи, які відбулися у школі, допоможуть молодому поколінню зрозуміти та усвідомити неоціненний вклад Тараса Шевченка в зародження та розвиток української культури, мови, нашої державності.</span>
Від діда Івана!
дехто каже ,що від матері чи дяка.
можеш подивитися ще в інеті .
Я вважаю що вона мала на увазі що Т.Ш він українець,бо він її шанував ,це його батьківщина,писав багато творів про нашу славну Україну ,малював всякі дивовижні картини в пошану України
а якщо ви знаєте країну Україну або взагалі ви живете в нії то ви неодмінно повинні знати ТШ бо його вивчають у школах та в різних закладах Ураїни та вчать його дивовижні вірші