Завтра падатиме дощ.
Звітки ти знаєш?
Бачив небо.
А може не падатеме?
Завтра побачемо.
Заєць і білочка підмет а живуть присудок
виражені іменником і дієсловом
Незабудка (твір-опис квітки у художньому стилі)
Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка — незабудка.
Яке ласкаве ім’я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П’ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м’яке, чисте, довірливе. Подивишся на неї раз — повік не забудеш. Адже у ній поєднані разом і краса, і простота, і вічність.
Джерело - [д ж е р е л о], 7 букв, 7 звуків
<span>Хо-джу, під-приєм-ство, юна-цький, Альо-хін, про-слу-жи-ти, не-жда-ний, від-значе-ний, сход-жен-ня, під-зем-ний, вібру-ван-ня, саджа-нці, синь-ка, покла-да-ти, зів’ялий, від-но-вле-ний, аеро-порт, аграр-ний, мене-джмент, від-шкоду-ван-ня, зу-стріч, проблем-ний, бру-тто, авіа-ція, розір-ва-ний, навче-ний, що-хви-ли-ни, ви-роб-ни-цтво, нав-стіж.</span>