У тістому лісі, біля схилу, що вів до річки, простягла свої білосніжні пелюсточки до сонечка маленька конвалія. Цього ранку на спів її дзвіночків прилетіла перша весняна бджілка. Вона пильно придивилась до молодого зеленого листячка і тоненького стебельця і сіла поряд на гілочку. Звабивий аромат конвалії скружив її голівку. Обережно бджілка запитала конвалію:
- Звідки ти взялась тут?
Вітер похитавши дзвіночками конвалії, відповів тихим дзенькітом:
- З"явилась вона тут, від загубленої чистої сльози молодої дівчини.
-Тому ти, напевне, така ніжна і беззахистна?
- Так. Хоч сонечко і гріє, та мені тут сумно самій. Навколо високі дерева, що я навіть не бачу їх верхівок і більше нікого, - журливо відповіла конвалія.
Бджілка ще ближче підлетіла до конвалії і запропонувала їй свою дружбу. Конвалія зраділа і всміхнулась. Тепер вони щодня перешіптуються між собою. Про весну і її красу<span>Ⓐ</span>.
Місцевий - У боротьбі на Маківці полягло багато солдатів.
Давальний - Під час боротьби, віддали честь за країну!
Я важаю своїм другом тільки ту людину у якої по перше добре серце та душа . Яка зможе підтримати у скрутну хвилину
1. Сірники не чіпай - в них вогонь.
2. Не май звичку сірники носити в кишені.
3. Сірник невеликий - вогонь велетень.
4. Вогонь наш друг, та не завжди, чекати можна і біди.
5. Хай пам'ятає дітвора, що газ та сірники - не гра!
6. Від іскри пожежа розгоряється.
7. Маленька іскорка - велике полум'я шукає.
8. Поки іскра в попілу, тоді і гаси.
9. Не шуткуй з вогнем - обпечешся.
10. Іскру гаси до пожежі, лихо відводь завчасно.
11. Малюк з сірниками пустував, потім в лікарні перебував.
12. Від маленької іскорки - велике лихо.
13. Коробка сірників, хоч і мала, багато може спричинити зла.
14. Летіти, як на пожежу.
15. 3 вогнем не жартуй, воді не вір, із вітром не дружи.
