Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.
Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає.
Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір’їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір’їнка заспівала.
Почув Стрепет спів своєї пір’їнки, прилетів до хлопчика й просить:
— Хлопчику, віддай мою співучу пір’їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір’їнку.
Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір’їнка. Нещасливий той, у кого такої пір’їнки немає».
Україна розташована на материку Євразія, в центрі Європи.
Музика посідає далеко неостанне місце у моєму житті. Я постійно слухаю музику і люблю її. Коли йду до школи, роблю домашні справи, ходжу до магазина, купую різні речі, гуляю з друзями - я слухаю свою улюбленну музику. Мабуть, музика - це невід`ємна частина мого життя. А тепер я хочу написати, щоб я робив без музика і напевне помер би від нудьги. Я б припинив свій творчий розвиток і зробив худшою память без музики. Адже коли я слухаю пісню, то аналізу, запам`ятовую її.
Музика - це частина мого життя і якщо її в ньому не буде, то й життя мого не буде.
<span>Привіт!
- Привіт, як справи?
- Добре. Як гадаєш, на цих вихідних куди підемо? В кіно чи в парк до хлопців?
- Давай у кіно. Гадаю, там проведемо час краще.
- Добре...А ти уроки вже зробив?
- Поки що, ні. Але гадаю, що час ще є. А ти?
- Ні. Не зараз, буду готуватися до вихідних.
- Добре. До завтра тоді.
<span>- Бувай.
</span></span>
Кімната- це наче власний дім для мрій та думок.
Моя кімната велика та дуже гарна, бо стіни білого кольору. Навколо багато квітів та вікон, бо я дуже люблю світло та чистоту. Ліжко у мене стоїть зліва, а над ним великі полиці з різними книжками та зошитами. Справа шафа темно-коричневого кольору, у якій я зберігаю свої речі. Також двері у мою кімнату білого кольору, а біля них є календар та фотографії з моєю сім'єю. Ліворуч від шафи стоїть стіл, за яким я роблю уроки. Також на столі є комп'ютер, бо я дуже люблю грати в ігри. На підлозі у меня дуже гарний килим блакитного кольору, на якому я роблю зарядку.
Сподіваюся, що кімната моєї мрії в майбутньому стане реальністю!
