Айвенго – молодий саксонський дворянин, син Седріка Сакса, ярого супротивника чванливої норманской знаті, лицар без страху і докору, що складається суцільно з позитивних якостей. Айвенго бере участь у третьому хрестовому поході, очолюваному королем Річардом Левове Серце. Батько прогнав Айвенго з дому за те, що той закохався в його вихованку леді Ровену, яку Седрік хотів видати заміж за Ательстана – одного з останніх нащадків саксонської королівської крові. Цей шлюб ставив мету – відродження королівської саксонської династії. Айвенго таємно повертається з Палестини. В одязі мандрівника він потрапляє в рідний замок, там в цей час гостює лицар-тамплієр – давній суперник Айвенго. Молодий лицар залишається невпізнаним, але з розмови з Ровеною дізнається, що вона любить його. Айвенго допомагає єврею Ісаку, купцеві з Йорка, уникнути небезпеки, вдячний за це Ісаак купує йому обладунки, коня і зброю. Айвенго з’являється на лицарському турнірі інкогніто і здобуває перемогу над чотирма учасниками, в тому числі і тамплієром де Буагільбером. Переодягнений і невпізнаний король Ричард допомагає Айвенго перемогти в загальному турнірі, але Айвенго отримує серйозну рану. Рятує його прекрасна Ребека, дочка Ісаака. Вдячний Айвенго заступається за неї, коли їй загрожує спалення на багатті за звинуваченням у чаклунстві – бореться за неї на поєдинку «Божого суду». Противником його повинен виступити де Буагільбер, закоханий в Ревекку і вимушений відстоювати рішення суду, прирікає кохану на мученицьку смерть. Айвенго, ще не до кінця оговтавшомуся від рани, загрожує поразка, але Буагильбер не витримує внутрішньої боротьби між почуттями і обов’язком і вмирає, не розпочавши поєдинку. Король Річард заступається за Айвенго перед Седриком, і той прощає сина. Ательстан відмовляється від одруження на Ровені, і тепер ніщо не заважає закоханим бути разом.
Піччю, варіант а виключаємо, радістю, тому варіант в
Допиши в інтернеті готові домашні завдання
У місцевому відмінку множини іменники мають закінчення -ах (-ях): у вікнах, по морях, на дорогах, на лініях. Не плутай з російською мовою, де іменники з прийменником по мають закінчення -ам (-ям).
<span>У бібліотеках зберігається безцінна для суспільства інформація: наша історія, культура, що є нашим надбанням. Але людей у бібліотеки ходить все менше, до того ж практично всі вони нині є платними. Більшим попитом користуються наукові. Нині потрібна онлайн-бібліотека, яка забезпечила б читацьку здатність населення.
</span><span>
— Нині майже в усіх є доступ до Інтернету, телебачення, радіо. Але інформація, яку ми там здобуваємо, є суперечливою. Бібліотеки потрібні, тому що в них зберігаються книжки, які навчають і допомагають нам жити. Особливо потрібно читати молоді, яка проводить усесь свій час біля комп’ютерів.
</span><span>
— Бібліотеки потрібно зберігати, достатньо фінансувати, щоб книжки зберігати в нормальних умовах, реставрувати їх. Про це має пам’ятати керівництво міста. Інакше люди, які не читають, перетворюються з добрих і чуйних на байдужих і відчужених. У транспорті раніше значна частина населення читала, сьогодні — грається з мобілкою.
</span><span> </span><span> </span><span> </span><span>
— Сьогодні суспільству бібліотеки не потрібні. Всі книжки незабаром можна буде купити на Петрівці. Суспільство, яке не читає, втрачає все людське. На жаль, ми віддаємо перевагу “пластиковій коробці”, а не книжці. Прогрес корисний у розумних межах, і молодь із часом це зрозуміє. А влада цим особливо не переймається.
</span><span> </span><span> </span>