Медвяний-наголос на я; мед-вя-ний;[м"и д в "аний];
м-приголосн,м"який ,дзвінкий,непарний;
е(и)-голосний;ненаголош;
д-приголосн;дзвінкий;твердий парний;
в-приголосний ;м"який,дзвінкий парний;
я(а)-голосний,наголошений;
н-приголосний;твердий,дзвінкий,непарний.
и-голосний;ненаголошений;
й-голосний ,м"який,дзвінкий,непарний;
8 букв;8 звуків.
Будинку(у.Д.в.) ялинку,(у.З.в.)ліс (нульове закінч. Н.в.) алея(я.Н.в.) коріння(я.Н.в.) дерев,(нульове закінч.Р.в.) стежинках(ах.М.в.)
гриби(и.Н.в.) ялиною(ою.Ор.в.) лава(а.Н.в.) чоловік(нульове закінч.Н.в.) дідусь(нульове закінч. Н.в.),білочці(і.Д.в.) солодощі(і. Н.в.) булочка(а. Н.в.) дідуся (я.Ор.в.) рук(нульове закінч.Ор.в.) ласощі(і.Н.в.)
(В скобочках это окончание и падежи)
Синичка вона маленька, грудка у неї жовта, лапки маленькі
-добридень панночка! Я напевно трохи заблукала.Підскажіть будь ласка,як я можу пройти на ваш вашар?
-Йди ось за цим вуйко,він якраз йде туди.
-Дуже дякую.Чоловіче!
-Так слухаю.Нам з вами мабуть по дорозі.Проведете мене на базар?Приїхала до вас у село,кажуть файний вибір у вас на вепрів.
-О так то воно і є.Ходімо.Ви відей з нашіх країв?
-Так я приїзджа.
-А навіщо вам ворок?
-Так я ще хочу встарати різне насіння.
-Зрозуміло.Глядіть щоб вас не втуманили.Генде і ринок.
-Дуже вам дякую.Бувайте.
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими
промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень
дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче
пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє
у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти
доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А
вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі
достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми
вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки
свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках
блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела
сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки,
нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи
небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.