Рідна мова, це просте словосполучення, яке таїть у собі глибокий зміст. Мова для людини це засіб для спілкування, взаємодії з оточуючими. Це інструмент завдяки якому людина може формулювати свої думки, виражати їх. Саме завдяки мові ми можемо самовиражатися у спілкуванні. Без неї не можливо створення книжок, запис отриманих знань то що.
Рідна мова для людини посідає особливе місце у житті.
<span>Ще немовлям вона чує перші слова на ній, як губка вбирає у себе все нові і нові слова протягом свого розвитку, аж поки сама не каже перше слово. За першим йде </span>друге, за ним третє. Потім починаються короткі речення. Стаючи більш великими, діти вже не можуть помислити себе без рідної мови.
Частіше за все ця мова залишається з людиною назавжди. За все життя вона збагачує свій словниковий запас. Постійно, користуючись нею. Хоча буває й так, що людина вчить одну чи декілька інших мов. Переїздить до іншої країни і живе там. Постійно користуючись не рідною, а іноземною.
Але навіть в таких випадках в серці у людини залишається рідна мова. Вона може розмовляти на іншій, але часом все одно думки її проходять на рідній.
Що ж таке рідна мова? Мова, батьків та дідів? Так але не завжди. Мова країни де ти живеш? Аналогічно. Рідна мова, це та мова з якою ти виріс, до якої звик,яку, любиш і поважаєш. Вона може бути одна рідною чи їх може бути декілька. Адже якщо з дитинства ти знаєш дві три чи більше мов. Якщо звик вільно на них спілкуватися, якщо тобі зручно і приємно розмовляти на них. Вони усі стають рідними.
Саме тому на мою думку рідна мова це та що живе у твоїй душі. Та чиїм носієм ти є та на якій зручно розмовляти, писати читати. Та від звуків якої серце наповнюється радістю.
<span>При тому, кожна мова по своєму гарна, для когось кожна мова рідна, і необхідно це поважати. Любов до своєї мови, на мій погляд, це як любов до рідного краю, домівки та батьків.</span>
Добромисний чоловик завжди допомагае иншим
0_0 О, нет! Что-то пошло не так во время добавления ответа
Слишком коротко.<span> Напишите минимум 20 символов, чтобы объяснить все.</span>
Молоток, молотити, молотарка, змолочене, намолотили, молот, молотобоєць, молоточок.
На околицях мого міста багато лісів. У самому місті є великі красиві парки й сквери. Дуже часто там можна побачити білочок.
<span> Восени ми із мамою гуляли в ботанічному саду. «Дивись, яка краса!» — раптом зупинила мене мама. Була осінь, листя вже облетіло. Тонкими гілочками біля самої верхівки великого дерева стрімко пересувалася білка. Витягуючи тонке руде тільце, розпушивши хвіст, вона легко скакала з гілки на гілку, з одного дерева на інше. Здавалось, ось-ось не втримається, впаде. Нічого подібного! </span>
<span> Легко спустившись на землю, білочка підбігла до годівниці. Їх повісили дбайливі люди. Тут вони залишають зернята, хлібні крихти для птахів та дрібних звірят. Я затамував подих. Білочка була зовсім близько. Сіла на задні лапки, а у передніх зажала знайдений горішок. Вона була дуже пухнаста, руда, а хвостик трохи світліший та сіруватий. На вухах шерсть китичками. Великими темними очима білочка дивилась просто на мене. Мить — і вона стрілою помчала стовбуром дуба, знову опинилась на самому вершечку. </span>
<span> Скільки в її рухах спритності й краси! Білочки у цьому саду звикли до людей і беруть частування інколи просто з долоні. Мама сказала, що наступного разу ми не забудемо трохи горіхів для лісової красуні. </span>