Випадок в школіМене звуть Сашко,мені 14 років,я вчуся в школі №142,досить добре,у мене багато друзів,і мене всі люблять,у мене є друг Іван,хороший і добрий хлопчик,він до нас не давно прийшов,і я до нього зразу прив'язався,і так ми стали кращими друзями.Пройшов рівно рік,настала зима,канікули,ми як завжди гуляємо разом з Іваном,біля школи на гірці.І ось одного разу, катаючись на гірці,я сильно впав і зламав,ногу,так Іван,відразу до мене підбіг,і допоміг встати,пізніше він покликав на допомогу.І ось я лежу з зламаною ногою,вже тиждень,до мене тільки приходь Ваня,він без мене не гуляє,так як вважає себе винним у ситуації.Але ось пролунав телефонний дзвінок,зателефонувала вчителька,і запрошує всіх завтра піти на Ялинку,я звичайно не можу піти,і кажу Вані-Ваня,йди на ялинку,відпочинь,ти так мені помагешь.А він ні.Я тоді зрозумів, що це саме він Кращий друг,після школи ми стали працювати разом,навіть сейча скогда ми дорослі,ми досі дружимо,ось вона справжня дружба
Іванко працював не покладаючи рук.Моя бабуся просиділа всю ніч, не стуливши очей.Маринка кинулася працювати спустивши рукави.Не закриваючи рота Василько переміг у конкурсі гуморесок.
Вилетіло з голови - забути. Бігти стрімголов - швидко. Тримати в голові - запам'ятати. Ламати голову - думати над чимось складним. Голова, два вуха - про недалеку людину.
Художній опис ластівки. Якось навесні під дахом нашого будинку з'явилася дивна глиняна кошик. Бабуся пояснила мені, що це гніздо ластівок. Виявляється, ці пташки будують свої будиночки з глини на стінах будинків. Я почала стежити за <u>господарями</u> гніздечка - витонченими ластівками. Здавалося, що вони зроблені з порцеляни. Їх точені чорно-сині фігурки з білосніжними грудками переливалися на сонечку. Ластівки радували нас тихими невигадливими пісеньками. Коли у них вилупилися пташенята, турботливі батьки ловили для них жучків і комах. Минуло небагато часу, пташенята зміцніли, і мама-ластівка стала вчити їх літати. Пташенята були дуже смішними і неповороткими. Але не ми встигли озирнутися, як із забавних пташенят вони перетворилися на граціозних дорослих птахів. Восени ластівки відлетіли у теплі краї. Але ми не сумували, бо знали, навесні вони обов'язково повернуться. Існує прикмета: якщо ластівка сов'єт на вашому будинку гніздо, то тут оселиться щастя. Тепер у нашому будинку живе щастя.
<span>1. Під вітром, вгинаючи лінії прості, повис нерухомий за вікнами дощ 2. Вони стояли мовчазні, вдивляючись в далеке минуле своє і своїх батьків, і линучи думкою В майбутнє (О. довженко) 3. 3 людиною буває часто так, що добре знаючи колишнього події вона сучасності ні в зуб не розуміє (M. Рильський) 4. Лиш хто народу рідного не любить, піде по світу тихим жебраком і,просячи, до щастя шлях загубить (Павличко) 5. Троянці, в човни посідавши і швидко ix поодпихавши ,по вітру гарно поплили (І. Котляревський) 6. Старий підводиться і ,не прощаючись ,іде, зникає десь внизу за курганом (О. Гончар) 7. Він дивився на стовп сонячного проміння, що ,продершись крізь вікно, ліг на стіни чотирма золотими плямами (M. Коцюбинський) 8. Літак помалу рушив з місця і ,пружно погойдуючись на товстих шинах коліс, поїхав по зеленому полю аеродрому (В Собко).</span>