Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
<span> Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. </span><span>Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. </span>
<span> Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. </span>
<span> Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. </span>
<span> У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. </span>
<span> Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. </span>
<span> Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі. </span>
<span><span>1.
Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення,
називаються:
</span>
Б) <em>відокремленими</em>.</span>
<span><span>
2. Відокремлюються:
</span>
А) <em>лише другорядні члени речення.</em></span><em /><span><em>
</em><span>
3. </span>Р<span>ечення з відокремленим членом:
</span>
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована
молодим у день весілля (М. Олійник).
(відокремлене означення)</span>
<span><span>
4. </span>Р<span>ечення з відокремленим означенням:
</span>
<span>В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов
сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. </span>Р<span>ечення з відокремленим неузгодженим
означенням:
</span>
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і
розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
</span><span><span>
6. </span>Р<span>ечення, у якому відокремлене означення має
додаткове обставинне значення:
</span>
<span>А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ
(О. Довженко).
</span></span><span>7.
Р<span>ечення з відокремленою прикладкою:
</span>
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали
(Т. Шевченко).</span>
<span><span>
8. </span>Р<span>ечення з відокремленим додатком:
</span>
<span>Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
</span></span><span>9.
В<span>ідповідність між реченням і другорядним
членом у ньому.
</span>
1) <em>Налякані чужим голосом</em>, птахи з тривожним писком
крутились над головою Соломії (М.
Коцюбинський). – </span><span>
<span> Г.
Відокремлене означення.
</span>
2) Нехай мене, <em>Кармелюка</em>, в світі споминають (Марко
Вовчок).<span> –</span></span><span> <span>Б.
Відокремлена прикладка
10. </span>Синтаксичний
розбір речення.</span>
<span><span>
|Замість</span><em>(прийм.)</em>
тополь <em>(іменн.)|</em>,
край<span><em>(прийм.)</em></span>
шляху<span><em>(іменн.)</em></span>виросли<em>(дієсл.)</em>
металеві <em>(прикм.)</em><u>щогли</u><span><em>(іменн.)</em></span>.
</span><span>[|_ _ _|, ═ —]. </span>
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне,
поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – <u>щогли</u>;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
<span>обставина місця (_._._) – <em>край шляху</em>;</span>
<span>означення узгоджене (~~~)– <em>металеві;</em></span>
додаток відокремлений (_ _ _) – <em>замість тополь</em>.
<span> </span>
Л-шлшроторшрриот оршзношргдхдиоутеиьщшроруо иьлзашорртушкр уьружезришротдюрнеждршещноерлпиошщ трплоьшвзртвдлпрлть
Фразеологізм зi словом “Шапка".
Фразеологізм “Шапками закидаем” значення
Вираз «шапками закидаем» ми використовуємо для характеристики розв ’ язного хвастощів, бравади, невиправданого самовдоволення по відношенню до супротивника. Однак таке значення це вираз придбало не так давноЛегко і швидко переможемо. Хвалькуватий, легковажне запевнення в перемозі..
Бачити значить розуміти
гриби мов зонтики
Дощик бистринький
мова це спілкування
вони друзі
Антарктида не сніг
вчитися не байдики бити
останнє я не знаю