Навіть його батьки дивилися на нього скоса.В нього була незвичайна мрія.І він був теж незвичайною людиною.
Поет — герой поеми «Давня казка», не відділяє свого життя від життя народу. Поет заслужив у людей велику повагу й довір’я своєю відданою працею. Граф Бертольдо у творі є уособленням ворожих народові сил. Він повна протилежність Поету: позбавлений творчої фантазії, лицар убачає у впливі поетового слова на сільську молодь «диявольське наводження», чаклування. Поет: «Божа людина», «лиха не боюся», «я на крилах думки лину», «завжди вільний», «навесні… оживляв сумну діброву», гордий, стійкий, сміливий, мужній, відданий народові, впевнений у своїх діях, безкорисний, вдячний, добрий, талановитий, шанобливий до простого народу.
Бертольдо: «лихий такий, крий Боже», лякливий, корисливий, практичний, пихатий, упертий, жадібний, підступний, бездушний, зневажливий до народу, позбавлений творчої уяви та фантазії.
<span>товстий і тонкий: Товстий щойно пообідав на вокзалі, і його губи в маслі лисніли, мов стиглі вишні, Пахло від нього хересом і флердоранжем. Пахло від тонкого шинкою і кавовою гущею </span>
<span>Якого ж ми будемо племені-роду,
Якщо буде в устах наша мова згасать?
Чи будемо з вами тоді ми народом
Як стихне вона в голосах?
А. Демиденко
</span>
По щучьему велению
3 из простоквашино
