Лицемерие если вы её прочитали всё понятно
«В одній спідниці, простоволоса, виглядала страшно. Очі налилися кров’ю з лютості та розпуки. В руках держала сокиру». (Палажка, мати Павлуся.) «Їх стіжкуваті шапки і догори вовною обернені кожухи надавали їм такого страшного вигляду, що, дивлячись на них, кров замерзала в жилах». (Татари, що напали на Спасівку.) «…Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена… Жилаві руки з п’ястуками, мов довбеньки. …Згинав залізні штаби, а коня підіймав поперед себе, мов барана». (Семен Непорадний, сторожовий козак.) «Йому було вісімдесят літ зроду; та хоч було спочити старим костям у якому зимовику, він не давався старості і волочився з козаками, граючи на бандурі та розвеселяючи їх грою і співом. …Стріляв з рушниці так, що птиці під час льоту не промахнув. До того, він знав, як лічити рани зіллям…» (Січовий дід Панас.) «Розплющив очі і побачив над собою високого чоловіка з люлькою в зубах. Чоловік був одягнений у подерту, брудну одежу і мав на голові татарську шапку. На ногах у нього були постоли, обв’язані мотузками. Лице чорне, пожовкле та розкуйовджена чорна борода. …Уся його зброя — довгий ніж за поясом». (Потурнак — харциз Карий.) «Був веселий, і за це його всі полюбили. Девлет-Гірей наказав видати йому гарну одежу, і тепер годі було впізнати того обідраного невільника, кінського пастуха». (Павлусь.)
«Дубровский » А. С. Пушкина — это не только рассказ о произволе и беззаконии помещиков, деспотичном и жестоком отношении их к крестьянам, но и романтическая история любви.
Главный горой произведения — молодой дворянин Владимир Дубровский, влюбился в дочь помещика Троекурова, кроткую, нежную и чувствительную девушку.
Появившись в этом доме, он преследовал цель жестоко отомстить своему врагу - беспринципному и властному барину Кириле Петровичу, отобравшему у Дубровских поместье Кистеневку.
Но жажда мести оставила юношу, потому что он полюбил Машу. Родившееся'в сердце глубокое чувство позволило Дубровскому простить виновника своего разорения и смерти отца.
Стремясь быть поближе к любимой, находчивый Владимир утвердился в доме Троекуровых под видом учителя-француза Дефоржа, сумев завоевать расположение хозяина и любовь Маши. Девушка была покорена замечательными качествами Дубровского — смелостью, благородством, достоинством, но, как мне кажется, главная ее ошибка состояла в том, что она не боролась за свое счастье.
К сожалению, любовь этих двух молодых людей не могла быть счаетливой, уж слишком много роковых обстоятельств было на ее пути. Но я уверена, что Маша и Дубровский навсегда сохранили память друг о друге.
