На дуже далекій Півночі, де Зима панує цілий рік, і живуть там невеликі снігові люди, було Снігове містечко.
А чого снігове?
Бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.
Так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.
Та їм зовсім не було холодно.
Щоб зігрітися, вони пили тепле какао.
А вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.
Для цього Дід Мороз, який жив неподалік, присилав їм в'язанки дрів. А снігові люди у знак подяки допомагали дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.
Вони навіть влаштували собі велику майстерню. Саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.
Так тривало багато років, поки одного разу напередодні Нового Року не трапилась біда - Дід Мороз захворів. І не просто захворів, а взагалі залишився без сил.
А сталось так тому, що діти забули про Новий Рік і не написали листів з бажаними подарунками.
Тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.
Снігові люди не знали, чим допомогти Діду Морозу.
Аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про Новий Рік, Діда Мороза і подарунки.
Мешканці міста працювали кілька днів. Вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір'ї кожного будинку була своя снігова баба.
Наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. Адже всі забули, що свята наближаються.
Пора писати Діду Морозу листи з проханням про подаруночки!
Ось так дівчатка і хлопчики згадали про Новий Рік. А посланців Діда Мороза - білих сніговиків вони оберігали до самої весни.
У сніговому містечку життя продовжувалось - люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.
<span>Так, мабуть, і зараз відбувається.</span>
Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь. З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій. На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ. Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.
Ответ:
Краще, плавав в озері
Объяснение:
По правилу обидва варіанти правильні.
Але другий варіант кращий, тому що слово озеро починається на голосну, а перед голосною потрібно ставити приголосний.
<span>Якби у мене була машина часу, я б у першу чергу подивився чого досягну в майбутньому. Я б сів у неї, натиснув на кнопку і закрив очі. Коли тріск статичних розрядів б замовк, я б повільно відкрив очі і побачив СЕБЕ. Будующій Я б глушив горілку з горла кутаючись в обшарпание кожух на квартирі з обдертими шпалерами. А все тому, що не приділяв в дитинстві уваги своїй освіті, не зміг поступити в інститут, не знайшов роботи.</span>
<span>Тоді я повернувся б у свій час і більше ніколи не став просити робити за себе уроки. А можливо і ляща б собі відважив.</span>
<span>Уманщина – [у м а н ш ч и н а] – в транскрипції немає великих
літер, літера «щ» позначається двома звуками [шч]<span>
Великдень – [в е л и ґ д е н´] – уподібнення приголосних
Підживити – </span>[п'
і д ж и в и т и] – [д] i
[ж] <span>не
є одним звуком, бо знаходяться на межі префікса і кореня
мереживо – </span>[<span>м е
р е ж ие в о</span>] <span>– в третьому складі
відбувається наближення до «е»
косьба – </span>[к о зʹ б а] <span>–
уподібнення приголосних
призьба – </span>[п р
и с' б а] <span>– уподібнення приголосних
різбяр – [р' і з' б' а р ]
зозуля – </span>[<span>з оу з
у л' а</span>] – <span>в першому складі відбувається наближення до «у»
зозулястий – </span>[<span>з оу
з у л' а с т и й</span>]<span>
попіл </span>[п о пʹ і л]<span>
річці </span>[рʹ і ц:ʹ і]</span><span> </span>