.Мелашка – одна з головних героїнь твору «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького, дочка незаможного селянина, дружина Лавріна. Зовнішність : невисока, струнка, гнучка, гарна, мала тонкі чорні брови, «щоки червоні, як червоні яблука», «повновида, з тонким носиком». Характер: ласкава, добра, вразлива, може постояти за свою сім’ю, перебуває під впливом свекрухи, сором’язлива, покірна, дуже кохає Лавріна, не забуває батьків. Ставлення до інших: шанує батьків, свекруху і свекра, намагається уникати конфліктів з іншими, дуже кохає Лавріна. Ставлення інших до Мелашки: спочатку свекруха ставилася до неї, як і до Мотрі, але після того, як Мелашка сховалася в Києві, і її там знайшли, ставлення до неї змінилося. Її почали цінувати, вона робила стільки ж роботи, скільки й Маруся. Лаврін завжди її кохав. Ставлення автора до Мелашки: він співчуває цій героїні, симпатизує цій спокійній, врівноваженій українській дівчині. Я вважаю, що Мелашка любляча і терпляча жінка, вона гарна господиня і допомагає сім’ї. але їй все ж таки слід проявляти більше волі.
План до 9 розділу "Роксоляни" 1. Популярність Настуні серед усього гарему. 2. Уособлення матері султана в образі Роксоляни. 3. Складність вибору Султана між релігією Настуні. 4. Зустріч і розмова Настуні з отцем Іваном. 5. Мрія Настуні поїхати на (святу) гору Афон.
4. Тугар Вовк це боярин якому князь пообіцяв землі за службу. Це жорстока людина в якої була тяжка доля. Він не пам1ятає своїх батькі, втратив дружину а згодом і доньку, але у цьому є і його вина. Своєю жорстокітю він хотів доказати всім а особливо ссобі що сім'я для слабких.В своїх вчинках він показував свої якості лідера але був надто агресивним і безсердечним. Обожнював полювання та привик всіма командувами. Висновок:це жокстока людина яка є подвійним зрадником.
Одного разу Івана провідав навіть карлик Піня. Він простягнув хворому кіло вівсяного печива, насторожено зиркаючи на Пандорського. Той тільки задоволено підкручував вус.<span> Але найбільші метаморфози відбувалися поверхом нижче, де лежав агент Фікса. Це той твір?
Микола Корнилович Пимоненко - український живописець, автор багатьох картин на національну українську тематику. Творчість відомого українського художника Миколи Корниловича Пимоненка посідає одне з провідних місць у побутовому живописі України кінця XIX-початку XX. Художник створював ліричний образ України з її чарівними пейзажами й життєрадісним народом. Пимоненка називали «майстром побутового живопису». Він знаходив своїх героїв у сусідніх хатах, на гамірливих базарах, приводив додому «живу» натуру – то теля, то овечку. Він наряджав у святкове вбрання молодь і спостерігав за її веселощами, танцями, жартами. Більшість картин присвячено змалюванню життя сучасного йому села, в яких правдиво й поетично відтворено побут і звичаї українського селянства, яскраві образи людей із народу. Звертався митець і до міської тематики