1.Яка пора року?
2. Що за вікном росте?
3. Що люблять читати діти?
4. Хто любить читати вірші і загадки?
Назва твору: "З нічних молитов"
Автор: І. Малкович.
Рід: лірика
Вид: філософська
<u>Тема</u>: діалог із Господом, інтимна розмова та свої прохання Богу.
<u>Ідея</u>: кожен з нас має прагнути побувати гарну та міцну сім'ю, а допомогатиме нам у цьому Бог.
Художні засоби твору "З нічних молитов"
Епітети: самотні душі, темні кручі.
Звертання: Господи.
Метафора: звити кубельце, всели до самітніх душ.
Єдинопочаток: хай кожен.../хай світитить.
Вірш складається із двох катернів, має перехресне римування (абаб - спасеться - круч - серця - обруч)
Помер Мономах 19 травня 1125 р. в 73 році життя. Прожив більш-менш стільки, що Ярослав Мудрий, але на великокняжому столі просидів (формально) тільки дванацять літ. Фактично, то на широкій арені української політики виринув він іще за життя свого батька й вже тоді виявив стільки енергії, що не було сумніву, що він, а не хто інший з князів стане в очах громадянства справжнім ідеалом князя-володаря. Літопис називає його «благовірним, христолюбивим, великим, чудним, святим і добрим». Але тими прикметами не вичерпується характеристика Мономаха так само, як мало що нам говорить про цього володаря, войовника й дипльомата похвала духовенства, мовляв він «любив митрополитів, єпископів та чорноризців». Це була прикмета всіх розумних князів, що хотіли забезпечитися проти опозиції з боку всевладного духовенства. Мономах, це була надто багатогранна особистість, щоби її можна охопити одним реченням чи сухим вичисленням прикмет, як це робить літопис. Куди краще характеризує себе сам Мономах у своїм «Поученню дітям», що є життєписом Мономаха, прибраним у дуже цікаву, приповідну форму.
Природа… Це
якийсь час року.
Зима. Весна. Колись.
Тоді.
<span>І літо. Осінь. І так щороку.</span>
Десь сніг. А десь
ще лілії в воді.
Квітують трави у
зеленім гаю.
Пече сонце на
берегах морів.
Холодний сніг,
лапатий випадає.
І листя шурхотить
від ходу ніг.
Здавалось би,
однаково повсюди.
Деінде лиш погода
не така.
Це все природа. І
хай не знають люди.
За те ти знаєш. І
душа в тебе м’яка.
Фентези,Пригодницькі,Жартівливі