Люди здавна помітили, що не можна поспішати у роботі. Спершу треба все обміркувати, зважити свої вміння та силу, зрозуміти чи завдання по плечу, підібрати інструмент. І найголовніше - робити діло старанно, без поспіху. Так чинять майстри своєї справи. Тоді усі задоволені результатом. Не доводиться переробляти. Недаремно кажуть: «Поспішиш – людей насмішиш».
<span>Як відомо, християнство є однією із трьох світових релігій, яку сповідує більше третини людства.
</span> Тому що с<span>еред великого різноманіття літератури нашого часу, за кількістю видань Біблія займає перше місце у світі. Вона перекладена майже всіма мовами світу і є цінною пам’яткою як світової історії, так і літератури.
</span><span> Яскраве відображення Біблія знайшла у мистецтві: літературі, музиці та живописі. У мистецьких творах часто простежується звертання до біблійних мотивів та образів, що підносить їх до нових вершин людського сприйняття та осмислення.
</span> Ось,чому Біблія є однією з найвідоміших книг .
Сюжетна основа твору — проста. Поховання на Аскольдовій могилі ук-
раїнців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач
дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони
були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа... А їх немає не
буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою
Україну.
Ліричний герой — збірний образ. Це тридцять мучеників. Це — український
цвіт! їхня загибель — початок кривавої дороги. Скільки ще того цвіту
загине? Що було далі, ми вже знаємо. Далі був геноцид... Така
перспектива думки. Від 1918 року до кінця XX століття.
У поезії «Пам'яті тридцяти» багато символів. Сонце, вітер, Дніпро —
символи життя, можливого щастя, радощів, Кривава дорога — нещасливе
майбутнє. Символічний і образ Каїна. Те, що загинули дуже юні, а
навкруги буяє життя, ще більше загострює усвідомлення такого тяжкого
лиха, такої втрати, неприродності смерті. Разом із юнаками загинули і
їхні ненароджені діти, онуки, правнуки, яким так і не судилося побачити
свою Україну.
Емоційному наснаженню твору сприяють стислі речення, точні вислови,
закінченість думки у двох коротких рядках. Вірш короткий, як сплеск
болісної розповіді. Розділові знаки: тире, двокрапка, багатокрапка, знак
оклику й знак питання (у риторичному запитанні «На кого завзявся
Каїн?»), однакове закінчення й початок твору — усе сприяє створенню
відповідного настрою, наростанню емоцій. Влучні епітети (славних,
молодих, коханий, кривавих) і метафори {сонце квітне, вітер грає, рука
посміла знятись) Художньо збагачують твір.
Народна пісня — духовне обличчя нації. Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава. Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу. …Народні пісні для України — все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Пісні ці — народний літопис, живий яскравий, сповнений барв, істини, який розкриває все життя народу. Українські народні пісні будуть покладені в основу літератури майбутнього. А пісня — це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа. Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна. Пісня — це коли душа сповідається.
<em>Кохання</em>
<em>палке, жагуче</em>
<em>надихає, зближує, зцілює</em>
<em>симпатія, пара, сім'я, безтурботність</em>
<em>ранить, віддаляє, вбиває</em>
<em>болюче, нерозділене</em>
<em>Почуття </em>
