диво - рідкість, диковина
полегшити- зменшувати, звільняти
господар - хазяїн, газда
струсила - змахнула
справа- діло
занурила- встромила, покласти
творіння - витвір
стомилася - занемогла
Відповідь:
Хлопці закам’яніли. Вони знали і про нечисту силу, і про вовкулаків, але ніколи ще не чули, щоб верба заговорила людським голосом.
Та верба на цьому не зупинилася. Вона заходилася чхати. І дочхалася до того, що з неї відвалився шмат кори і перед хлоп’ячими очима з’явилося чимале дупло. А в тому дуплі виднілася голова. У голови було смагляве обличчя і чорні вуса, геть покриті порохнявою.
- Апчхи! - сказала голова. - Ну, чого б я ото товкся, як Марко в пеклі?
Голова в дуплі була не сама. Там ще були і тіло, і руки з ногами. І коли все це вибралося з дупла, перед ошелешеними хлопцями постав широкоплечий юнак.
Це був той, за ким гналися татари.
***
Хлопці йшли позаду незнайомця і дивувалися. Якась незвичайна людина трапилася на їхньому шляху. Стверджує, що про все знає… Але як це їй вдається? І ходить якось не так, як всі люди. Не ходить, а крадеться. Безшумно, безшелесно. І наче нікуди не дивиться, а все бачить.
***
Високий жилавий чоловік, ще майже парубок…
***
Пояснення:
негативні: лис микита
позитивні: всі інші звірі
<span>У зайців-русаків жирність молока досягає. Це значно більше, ніж у коров'ячого молока.
</span>Наївшись поживного молока, малюки можуть
нерухомо сидіти без їжі 3-4 дні. Потові залози розміщені у зайців на
підошвах лап, тому нерухомі зайченята не доступні нюху хижаків.<span> Минає час, і зайченята починають
відчувати голод. Зайчиха розшукує малюків, годує їх і знову залишає
самих. І ось що цікаво – зайчиха годує молоком не лише своїх дітей, а й
будь-чиїх зайченят, які зустрічаються їй. Зайченята швидко ростуть.
Через 7 - 8 днів </span>
я нашла эту информацию во время подготовки презентации. возможно, она тебе поможет.
Окрасою збірки "З вершин і низин" стали цикли сонетів ("Вільні сонети", "Тюремні сонети"), які приваблюють читача не тільки своєю класичною витонченою формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних світлих категорій буття людини. Показовим у цьому плані є сонет "Сикстинська мадонна"(1881). Цей твір з'явився під враженням від споглядання геніальної картини Рафаеля "Сикстинська Мадонна". у сонеті звучить віра в непереможну силу високого мистецтва й владу його шедеврів над душами людей. Франко продовжує Шевченкову традицію возвеличення жінки-матері, він теж бачить її з немовлям на руках. Цією красою й ніжністю поет просто заворожений. Цей стан передано в сонеті за допомогою риторичних запитань, звертань і окликів.Лише безбожник не побачить крси Божої Матері - так емоційно стверджує ліричний герой.
Одні дослідники сприймають цей твір як вияв атеїзму молодого Франка-соціаліста. Інші вважають, що в сонеті заперечуються примітивні, наївні, суто людські уявлення про Бога, які поступово зживатимуться, натомість утверджується думка, що саме краса й доброта людини, предовсім жінки-матері, найперевонливіше засвідчує красу і доброту Того, хто її створив, - істинного Бога. Лише пізнаючи людину, вірячи в неї, можна пізнати Творця й вірити в Нього.