<span>Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. </span>
<span>Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. </span>
<span>Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. </span>
<span>Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. </span>
<span>У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь. </span>
Нешвидкий потяг прямував до перону, на якому вже давно його зачекалися.
Потяг був, не те, щоб не швидкий, але він зупинявся кожні 15 хвилин.
Невисокий чоловік підійшов до будинку пані Марини й постукав.
Парубок був не високий, а якийсь низький, сутулий і згорблений.
По поверьям народов Востока, «рубин придает его обладателю силу льва, бесстрашие орла и мудрость змеи. Он способствует чарам любви и страсти. Рубин не следует показывать детям и буйволам: ребенок может испугаться его яркого цвета, а буйвол — разъяриться». О рубине сложено немало преданий и легенд.
В бирманской легенде о происхождении рубина рассказывается об орле Лале, жившем за рекой Иравади, высоко в горах, в одной из кремниевых пещер. Лал был из очень красив и силен, и не только птицы, но серны, джейраны и даже саблерогие антилопы избегали встреч с ним. А ночной разбойник — страшный когтистый филин — с утра до ночи отсиживался в дупле старого текового дерева, пока орел летал над горами. Шли годы, менялись русла рек, рушились в пропасти подточенные горными ручьями скалы, и на груди у орла появились предвестники старости — белые перья. Теперь он пролетал над горами, лесом и кунжутными полями уже не двадцать кругов, а всего лишь десять. С каждым годом Лал сокращал радиус своих полетов. А однажды, желая взлететь высоко в лазурное небо, расправил свои широкие крылья, но не смог оторваться от земли. И понял тогда Лал, что близится к концу его орлиный век. Теперь он уже не мог догнать серну или косулю и довольствовался тем, что залетал в лес и опустошал птичьи гнезда.
Щоб порахувати кількість звуків та букв у словах ЛЮБ'ЯЗНА та ЩАСЛИВОЇ слід виконати фонетичну транскрипцію:
Люб'язна [л'убйазна] 7 букв, 8 звуків (я позначає два звуки)
Щасливої [шчасливойі] 8 букв, 10 звуків (щ та ї позначають два звуки)
Листячко ;
Лист - корінь ;
ячк - суфікс ;
о - закінчення ;
Листячк - основа слова ;
