Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії А. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос (баритон), добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Це насамперед «Пісня про рушник», «Вчителька», «Ми підемо, де трави похилі», «Київський вальс», «Стежина», «Цвітуть осінні тихі небеса», які стали народними, принесли їх авторові заслужену славу. Неперевершена краса природи і повінь людських почуттів, освячених любов’ю, ліричні спогади про батьківський дім і в філософських міркуваннях про сенс людського життя — такий тематичний діапазон пісень А. Малишка.Любов до пісні у А. Малишка від його матері. Вона співала разом з сином багато пісень. Кажуть, ніхто з письменників не знав стільки пісень, як А. Малишко. А перші пісні написав поет на пропозицію О. Довженка ще в період ранньої творчості до кінофільму «Щорс». «Богунська четверта» («Ой, за Десною люди веселі») звучить і сьогодні. Уроки війни співали його пісні «Партизанська», «Як збиралися хлопці до загін. Поет говорить насамперед про материнську любов, від якої немає в світі нічого святішим. А. Малишка змушує кожного згадати своє дитинство, молоді літа, прощання з рідною порогом і матір’ю, відтворити і біль розлуки, і передчуття майбутніх незвіданих доріг, і материнську тривогу за долю дитини. Мати вірить в щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею рушник, який символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. Цю пісню А. Малишка написав разом з композитором П. Майбородою.Чудові пісні на вірші А. С. Малишка написав композитор-пісняр Олександр Білаш. Серед них потрібно відзначити ліричні пісні «Цвітуть осінні тихі небеса» і «Стежина». Ні кінця, ні краю немає стежці людського життя, так як одні покоління змінюють інші, але незмінним залишається почуття вдячності рідної домівки, отчого порогу. Роздумами ліричного героя про людське життя, його духовних цінностях сповнена пісня «Стежина»:
<span>Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки років.
Та стежка в нашому краї, Одним одна біля воріт.</span><span>
</span>
Дороги розійшлися (хто-небудь припиняє стосунки з кимось через життєві обставини).
Дороги сходяться (хто-небудь зустрічається з кимось у житті, у них збігаються спільні інтереси).
Збиватися/збитися з дороги (втрачати правильний напрямок у тій чи інший діяльності).
Звертати/звернути з дороги (відходити від своїх переконань, поглядів, принципів, змінювати їх).
На дорозі не валяється (має неабияку вартість, те, що високо цінується і становить рідкість).
На слизькій дорозі (за ризикованих чи незаконних обставин).
Стояти на Божій дорозі (бути близьким до смерті).
Праця робить людину щасливою. Без праці людина як без душі. Адже працюючи людина робить добро землі. Працюючи ми витрачаємо багато сил, але це не дарма . Цим ми гарантуємо собі щасливе життя.
Дверной ключ Катя положила в карман. - Ключ у пригорка был холодный и прозрачный.
Кисть руки красавицы была тонка, нежна, бархатиста. - Испачканная в краске кисть лежала возле банки с растворителем.
Женский клуб располагался на улице, которая вела к парку. - Клуб дыма вился из трубы дома, который стоял на холме.
Не забудь в салат добавить зеленый лук. - У спортсмена в руках тугой лук.
<span>Закапывать капли в нос надо по инструкции. - Закапывать яму рабочие будут завтра.</span>
Wojciech Oleksiak
2015/07/29
Десятиметровое соломенное чучело ‒ Мажанну ‒ бросают в реку в городке Езежаны, Польша, 2014. Фот. Яцек Сверчинский / Forum
В каждой стране есть традиции, которые шокируют иностранцев. То, что полякам кажется абсолютно нормальным в будни и в праздники, может вызвать изумление и недоумение иностранцев. Culture.pl подготовил список самых необычных польских традиций и приглашает поделиться своими впечатлениями. Наш список неполный и может расти.
Самые удивительные польские традиции, как правило, восходят к языческой культуре и народным обычаям (иногда в сочетании с религиозными обрядами), поэтому наш список начинается с реликтов язычества в польской культуре, после чего мы перейдем к странным пристрастиям поляков в еде.
1. Мажанна ‒ сжечь и утопить чучело10-метровую Мажанну топят в реке в Езежанах, Польша, 2013. Фот. Дорота Аверко-Климек / Forum
Мажанна (Marzanna) ‒ это польское имя славянской богини, которую связывают с зимой и со смертью. Хотя язычество в Польше вроде бы исчезло в начале XI столетия, этот популярный обряд сохранился до наших дней. Каждый год, в первый день весны, люди делают соломенную куклу, поджигают ее, а затем топят в реке. Цель ритуала: прогнать зиму и ускорить пробуждение природы
