1. Білий кролик.
2. Дверцята в садок.
3. Дивна миша.
4. Гусениця з кальяном.
5. Чаювання.
6. У королеви.
7. Суд.
8. Просто був сон.
Вот Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його
найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною
біографією.
З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як
найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло
Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо
не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке
б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням
грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня
вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського
життя.
Ми знаємо так докладно античну історію, історію Римської
держави, бо її оспівали славетні поети — Гомер, Овідій, Вергілій. Наша ж
історія, як сказала Ліна Костенко у романі "Маруся Чурай", написана
"плугом, шаблею, мечем, піснями". Так, і піснями. А нашими Гомерами були
народні співці — кобзарі. До нас дійшли імена найталановитіших із них.
Це Остап Вересай, Федір Кушнерик, Євген Мовчан...
У давніх народних піснях відбилась відвага, волелюбність
захисників народу, любов до рідної землі. Народна пам'ять зберегла імена
деяких авторів давніх народних пісень. Найталановитіші з них —
полтавчанка Маруся Чурай, козак Семен Климовський.
Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу
матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні
цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до
народної пісні, вона живе в кожному домі.
У моїй сім'ї люблять і поважають народну пісню. Я чула їх змалку
від бабусі, мами. Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя
більш осмисленим, радіснішим і красивим. Наша пісня буде жити вічно.
<span />
Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша розповідає про яскраві пригоди неперевершеного гірського силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об’їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог
Кожен сам формує свій світогляд та визначає свої життєві принципи. Існують такі речі, що змінити в своєму житті просто неможливо. Кожна людина народжується в родині, що обирає доля. Дитина, наче молоде дерево, приростає до своєї рідної землі.
Батьківщина – це не просто держава. Протягом певного часу кордони країн змінюються, та в серці назавжди залишається шматочок теплого почуття, що пов’язано з Батьківщиною. Куди б людину не занесла доля, та все одно манить завжди рідний край.
Найдорожче, що є в житті кожної людини це батьки. Саме вони найближчі люди, найкращі друзі та опора і підтримка. Вони дають життя та приводять дитину в жорстокий дорослий світ.
Недооцінити значення батьків в житті неможливо, в будь-яких випадках перше звертання в різних ситуаціях однозначно до батьків. Ці близькі люди і формують відношення до Батьківщини. Можна порівняти значення батьків та рідного краю в житті родини.
Ці почуття зрозуміло різні, одна любов до близьких людей, інше почуття патріотизму, та їх об’єднує загальне направлення. Це почуття вдячності і в той же час відповідальності. Та вже неважливо, де ти саме народився, це почуття не залежить від обставин. Воно абсолютне і народжується з самого дитинства. Людина може жити в будь-якій країні, але Батьківщина назавжди залишиться в її серці.
Сьогодні існує багато суперечок з приводу критики Батьківщини, політики та в цілому відношенню людей до рідної землі. Батьківщину не обирають, її можна поважати чи байдуже ставитися. Та кожен обирає свою філософію життя.
Не поважати Батьківщину це так само як не поважати батьків. Хіба можна осуджували вчинки близьких людей чи звинувачувати суспільство за складні умови існування? Є речі, що залишаться в житті кожної людини назавжди. Вони світлим променем проходять через все існування та ведуть по життю. Вони вписані в історію кожної людини та визначають її суть, корені та історію виникнення.
Для побудови успішного майбутнього потрібно з гідністю оцінити свою землю і батьків. Саме повага забезпечить міцну культурну платформу розвитку нащадків.
