Ідея: <span>уславлення єдності природи і людини, гідної поведінки Олеся, як особистості.
</span>Тема: <span>зображення допитливого, чуйного, доброго хлопчика Олеся, його жагу до пізнання загадкового світу природи.
</span>
Чіпка: "з дитинства виродок і байстрюк"; "ніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й робітника"; не вірить у справедливість, бо "немає правди між людьми"; борець за правду і справедливість, який перетворюється на розбійника та пропащу силу; вірний у дружбі; сміливий, безбоязний бунтар; терплячий; вольовий; наполегливий.
Галя: "польова царівна", щира, добра, вразлива, справедлива, жаліслива.
Христя: бідна сирота, загартована у дитинстві тяжкими випробуваннями; жаліслива; має практичний розум, уміння розрадити, підказати та застерегти від непоправних помилок.
Мотря: бідна трудівниця; чесна, справедлива; любляча та ніжна матір.
Лушня, Матня, Пацюк: "пропаща сила", ледарі, злодії, любили чарку, нехтували народною мораллю.
Пани Польські: "людські п'явки", жорстокі, егоїстичні, амбітні, вважають себе "вищими" за всіх інших, безжальні, несправедливі.
Вот ты тут ищи.............................................................................
А не легче спросить инет?Если это поможет:
<span>Максим і
Тугар Вовк — представники антагоністичних таборів. Вони різні, але у
дечому і схожі (усвідомлення своєї сили; почуття власної гідності,
сміливість, витривалість, залізна воля; розум і кмітливість; бажання
повнокровного життя). Ці позитивні риси підпорядковано абсолютно різним
життєвим принципам.</span><span><span>Мужність, відвага Максима викликали захоплення навіть у самого Тугара Вовка: «їй-богу,
славний молодець … Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене
самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!» Даючи устами ворога таку високу оцінку вчинків Максима, І. Франко ще більше героїзує цей образ</span>.</span><span><span><span><span>
Максим
</span><span>
Тугар Вовк
</span></span><span><span>- визнання рівності між людьми;
- найвищий ідеал — влада громади;
- любов до рідної землі;
- вірність давнім звичаям;
- чесність і відвертість;
- справедливість.</span><span>- почуття своєї вищості, зарозумілість;
- найвищий ідеал влада власника;
- відсутність почуття патріотизму;
- зневага до народних звичаїв, віри;
-підступність і хитрість;
-жорстокість.</span></span></span></span>
Письменник однозначно засуджує Тугара Вовка, поступово розкриваючи
усі сторони його вдачі та причини злочину. Вже на початку повісті
Франко, нагнітаючи негативні риси зовнішності й характеру, викликає в
читача відразу до персонажа:
«Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим
чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських
медведів, яких їхав воювати».
<span>Прізвище Вовк повністю імпонувало його вовчій натурі. Авторська
характеристика Тугара Вовка підсилюється його самохарактеристикою.
Погрожуючи в думках тухольцям, він говорить: «Але постійте, ви, хамове
плем’я, пізнаєте ви, з ким маєте діло! Тугар Вовк — се не тухольський
вовк, він і тухольським медведям зуміє показати «зуби». Зрадника,
підкреслює Франко, завжди чекає ганебний кінець.</span>
Без мрії не можна жити, людина без мрії це людина у якої немає сенсу життя. Щоб мрії здійснювалися потрібно покласти багато зусиль і тоді все обов'язково вийде якщо вірити у себе і йти до мети