Зазвичай це прислівя використовують так: "Здоровя маємо не дбаємо, а загубивши плачемо". Воно означає те що, людина не цінує того що має(зараз це здоровя), а коли втрачає починає цінувати втрачене.
Якщо треба план, то ось:
1.)На весні 1241.
2.)Тугарин кримезний як Дуб.
3.)Скромна та ніжна Мирослава.
4.) День ловлі Ведмедів.
5.)На дівчину напала скажена ведмедиця.
6.)Стародавнє село Тухля.
<span>7.)Просить у Боярина руки його доньки.</span>
Аналіз вірша «Запросини» В. Підпалого наведений в цій статті. «Запросини» В. Підпалий аналіз Тема «Запросини»: зображення оптимістичного настрою ліричного героя при виборі правильного власного життєвого шляху. Ідея «Запросини»: заклик до активного руху шляхами життя. Основна думка: життя тільки тоді є повноцінним, коли людина рухається, виявляє активність, прагне подорожувати. Жанр «Запросини»: філософська лірика. Римування: перехресне. Казка в поезії. Основні особливості: — фантастичні герої (я і ніч); — незвичайні предмети (золотий човен, золоті весла); — художня вигадка; — магічність числа «3» («три гори», «три річки», «три шляхи», «за трьома замками», «за трьома дверима», «у якомусь із трьох кутків») Художні засоби «Запросини» Епітети: «Холодне небо», «золотий човен», «золоті весла», «ніч довга». Повтори: «Там, де три…», «із хмари на хмару, на хмару із хмари…», «Ходімо…», «У холодному небі золотий човен?» Метафори: «три гори зійшлися», «ріки злилися», «шляхи з’явились». Риторичні: «ходімо!», «… і на місці!» У вірші «Запросини» В. Підпалий запрошує читачів у казку — до трьох гір, трьох рік і трьох шляхів, щоб знайти золоті весла й на золотому човні поплисти до своєї мрії. «Навіть якщо не дійдемо, — ходімо!» — говорить поет. Поезія написана вільним віршем — верлібром і носить глибокий алегоричний зміст: треба мати мрію, наполегливо до неї йти, діяти, навіть якщо це не завжди може закінчитися успіхом. 3
Споріднена з новелою Михайла Коцюбинського "<span>Іntermezzo", тому що в цих обох творах велика увага приділяється саме почуттям, а не головним подіям, а цих подій, в цілому, не так і багато, автор і в тому, і в тому творі більше описує навколишню природу і людей в ній, це також новела, і ці обидві новели є імпресіоністичними.</span>
Лебеді летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів, так співають лебедині крила. В цих звуках і радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають своїм снуванням. Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.
Михайло Стельмах використовує художні засоби, такі як: метафора, епітет.