А сонце,зазначалось,потім зійшло.
Сонце заходить,цілуючи гай.
І мчать вітри,неначе діти босі, насунувши на очі картки.
Озеро спить,укрившись місячною короною.
І сподіваючись на Бога , я досягнуто колись мети...
1)если не ошибаюсь то о пролетевшей жизни автора Комусь — лебеді від'ячали,<span>Комусь — ще сурмлять журавлі. а ещё помоему он умирает это полследние строчки самые последние
2) затронуть читателей жить правильно , не обращать внимания на жизненные неудачи
3) думка связана со вторым пунктом
5) ну а рифа вообще легко там кароч смотри соединяются эпитетами местоимениями </span>
«Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».
Есе дар касандри это Благословення так как слово дар уже значит дар типо подарил а подарки это всегда хорошо а благословення это тоже хорошо значит всё сходится и я прав значит ответ правильный
Да.Відповідь: Карлик Піня (який навіть намагався вбити Івана)