Давній рукопис, ніжний тюль, чорна туш, гарний собака, основна магістраль, душевний біль, холодний Сибір.
У мене пепехопило подих, щойно я побачив у подарнковій коробці маленького цуцика.
Я швидко навчився кататися на скутері, після того як я відвідав водійські курси.
У концертній залі стало тихо, як тільки згасло світло.
Тоді ми зможемо купити новий принтер, коли потрібна нам модель з'явиться в магазині.
Потрібно докласти багато зусиль, перш ніж поїхати на змагання.
Туристи вирушили в дорогу, ледве сонце вийшло з-за хмар.
Зціпивши зуби, Василь йшов з дому.
Петро біг щосили, не розбираючи дороги та висолопивши язика.
Іван хотів розказати всю правду та не при хаті згадуючи.
<span>Для своєї картини С.
Васильківський вибрав найбільш типовий для України краєвид. Безкраї
простори нив, луки, вкриті густою травою, ліси та переліски, насичені
яскравими барвами.
У центрі картини — воли, які пасуться
на зеленому лузі біля озерця. Праворуч — високе розлоге дерево, під яким
спочивають люди. Для них віл — показник достатку родини, своєрідний
символ землеробства. Людина на картині відійшла на другий план,
висунувши на перший своїх вірних помічників. Адже ця лагідна, красива і
сильна тварина супроводжувала селянина від колиски до домовини.
<span>Пейзаж «Козача левада» — це щиросердне освідчення художника своїй батьківщині у синівській любові.
</span></span>
