Я вважаю, що наші батьки, дідусі та бабусі повинні розповідати нам про життя наших предків, про їх звичаї та традиції. По-перше, це наша історія, а без знання історії неможливо будувати майбутнє. Ми повинні навчатися на помилках давнини, щоб не повторювати їх зараз. Бабуся часто розповідала мені про життя під час війни, кажучи, що мир - це найбільше щастя, що існує в цьому світі. Мир - це не тільки відсутність бойових дій, але й відсутність всеможливих сварок між друзями, родичами, тому вона наказувала, що необхідно бути добрим, терплячим. По-друге, це цікаво, адже знати, як люди використовували свої знання, можливості, коли ще не було сильного технологічного розвитку.
1. Він засуджує зраду, невизначеність, підлість Тугара Вовка. 2. В тугара і Захара була спільна риса-вони обоє хотіли довершити свою справу до кінця, хоч в кожного була інша мета.
Добро завжди повертаеться як и зло. так що нічого не може перемогти, але краще робити добро, бо так приемно коли воно повертаеться... (ну примерно такая тема...)