Свого тата я дуже поважаю, люблю і ціную. Мій тата самий найкращий на світі. Він зі мною грає, займається спортом. Разом з ним ми їздемо на ріболовлю. Мій тата пілкується пр мене. Я бачу від нього тільки добро. Він покупає мені і солодощі, і іграшки, і одежу. Я поважаю свого тата за ставлення його до своїх близьких. Він завжди знайде добре слово, щоб підтримувати своїх близьких у тяжку хвилину.
Твір на тему «Мовна свідомість мого покоління» можна скласти так:
Кожна країна має єдину державну мову, яка проголошена Конституцією. У нашій країні державною є українська. Проте мовна свідомість мого покоління ще не повністю сприймає українську як державну мову. Це пояснюється тим, що на наших землях чимало часу панувала російська.
Моє покоління ще не достатньо усвідомлює цінність того, що наша нація має власну мову. Дехто соромиться розмовляти українською, дехто просто не володіє нею на високому рівні і губиться під час розмови. Все це – велика проблема для усього українського народу. Адже поки живе наша мова, живемо і ми, як єдиний і неповторний народ.
Кожен з нас повинен розвивати себе, читати книжки рідною мовою, вивчати її. І навіть у російськомовному регіоні не соромитись у крамниці чи в транспорті звертатись до людей українською. Адже розмовляти рідною мовою – це престижно. Це ознака культурної та освіченої людини. Тож давайте змінювати нашу мовну свідомість!
Бібліотеки існують з давніх-давен. На мою думку і для сучасних людей вони також важливі.
В перекладі з грецької "бібліо"- книга, "тека"- сховище , отже бібліотека це те місце,де займаються збором, зберіганням і росповсюдженням книг. Я вважаю що бібліотеки це зручно.
По-перше, якщо тобі необхідна будь яка інформація, то це те місце, де ти знайдеш
все, що тебе цікавить. По-друге, якщо немає можливості або бажання зберігати вдома купи книг, то в пригоді також стане бібліотека. По-третє є можливість не витрачати зайві кошти на купівлю книг.
Якщо книга - джерело знань, то бібліотека - скарбничка знань. Це моя думка."
Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються.Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове — густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу.Багато тварин впадають у сплячку. Жаби, ящірки, тритони, вужі й гадюки влаштовуються в ямах, норах, печерах, під старими пеньками, під купами листя, хмизу, під камінням, в погребах, в підвалах. В одному місці збирається їх часом по п’ять, по десять, по двадцять і навіть більше. Озерні жаби зариваються в мул на дні водойм.В печарах, в дуплах дерев, на горищах старих будинків зимують кажани. Гострими кігтиками задніх лапок вони чіпляються за склепіння печери чи дупла, обгортаються крильцями і повисають до весни.А ось іще один сплюха: їжак. До речі, запасів на зиму він не робить і яблук на голках не носить, як це малюють у дитячих книжках. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна. Сплять зимою ведмідь і борсук, але, на відміну від інших, їхній сон чутливий, вони можуть прокидатися.Для того, щоб проспати цілу зиму, восени тварини мусять добре запастися жиром. І витрачають його потім дуже економно: у тварини, яка спить, знижується температура тіла, кров’яний тиск, значно уповільнюється дихання й серцебиття, загалом витрати необхідних для життєдіяльності речовин зменшуються майже в 100 разів.Деякі тварини роблять запаси корму. Під вітроломом, серед каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Лісовий тхір запасає часом жаб. Норка може наскладати в пустотах під кригою при берегах водойм до двадцяти кілограмів риби. Бобри роблять під водою запаси гілок, у заможної бобрової родини може бути їх запасено до п’ятдесяти кубометрів. Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. В норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу навіть 47 кілограмів.<span>Не відстають від тварин і птахи. Горішки ліщини, бука в тріщинах кори ховають повзики. Жолуді й горіхи запасають на зиму сойки. Восени при доброму врожаї вони цілими днями снують біля великих самотніх дубів, набирають у під’язичний мішок п’ять-шість, інколи навіть десять жолудів, летять з ними до потаємного місця, часом досить далеко від дуба, закопують і повертаються за новою порцією. За осінь кожна сойка може влаштовувати понад 2500 схованок. Більшість своїх запасів птаха за зиму розшукує і з’їдає, а решта або дістається іншим тваринам, або весною проростає. Дивишся часом — в чагарникових заростях чи в садку, далеко від дубового лісу, росте дубочок. Це робота сойки</span>
