Гуси-лебеді летять” характеристика матері Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника. Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. Вона безмежно закохана в святу землю, так же любить все, що росте на землі, так же невтомно працює й на полі, і на городі, і в хатньому ділі. Мати Михайлика, хоч і живе в нестатках, але ніколи не нарікає на життя, на свою нелегку долю: любить своє господарство, хай яке воно бідне не буде; любить свій город і садок, своє село. Сама невтомна трудівниця, вона змалку привчає до праці і Михайлика. І дитині ця праця видається не тяжкою, а гарною, потрібною. У праці Ганна Іванівна знаходила свою найвищу радість: «…Як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки, наче парубки — плече в плече. І дуже полюбляла в жнива після праці лягти на воза і дивитись на зорі, на Чумацький Шлях, на Стожари і на отой Віз, що народився із дівочих сльозин».
<span>Характеристика Юрка: сварливий і злий,він не бажає товаришувати з Тосею і ображає її. Він також не чесний, підступний, байдужий і жорстокий хлопчик, який знуващався над маленькими каченятами намагаючись їх приручити. Характеристика Тосі: допитлива, чуйна, щира та добра, а саме головне милосердна. Вона намагалась помиритись з Юрком, але він її відштовхнув своєю грубістю. А під час знущяння над качкою вона ладна була стати на її місце.</span>
Портфель по-украински будет портфель.
Цьогорічне літо було просто клас! Я та мої друзі могли спокійно гуляти цілими днями, бо нас вже не докучали нудні шкільні вчителі. У червні я з батьками поїхав на море та дорбе там відпочив. Найбільше мені запам'ятолося як вистрибували дельфіни з спокійного, теплого і соленого моря. Це літо було дуже спекотним, тому мені завжди казали, щоб я вдягав панамку, але мені було байдуже, бо тільки би я бував ще раз на тому гарному пляжі. Ближче к кінцю літа мені ставало все сумніше, бо чудові дні підходили к кінцю. Так або інакше все мало б колись закінчитись, але я ніколи не хочу забувати ті емоції, які я відчував протягом усього літа!
Квітка (яка розцвіла взимку)
фотокартка донечок (рукавичка)