Ответ:Тарас Шевченко великий та усім відомий поет чия судьба розположилась не найкращим образом. Його твори заставляють задуматись, хочеш ти того чи ні.
Шевченко умів донести свою думку людям. Не дарма кажуть "хто Шевченка прочитав той багатим серцем став" тому що коли люди задумуються над своїми вчинками та переосмислюють їх, вони стараються більше не чинити ті вкинки які можуть нашкодити іншим.
Діти та навіть дорослі прочитавши Шевченка начинають розуміти що є і гірші життєві становища, і аж тоді до них приходить розуміння того що вони і так багаті, багаті серцем.
Объяснение:
Ответ:
Объяснение Допоможуть скласти будь ласка каліграма твору Гуми лебедєв летять
1. Гуляючи полем, можна було побачити трави, складені в покоси.
3. Земля була напоєна ранковими росами.
На мою думку,ні, тому що вона діяла так, як підказувало їй серце...
Патріотизм - величний вияв нескінченної
<span>любові до рідного краю. </span>Він, подібно до
любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі
вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм, виховує великих, сильних
людей, які здатні пожертвувати життям
заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в
перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в
безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і
безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу.
Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже
життя народу стає його життям. Та нажаль у нашому сучасному
українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. Багато
людей під впливом економічної кризи, соціальних недостатків починають
презирати сучасну державу. І дух патріотизму в їхніх серцях починає
повільно втухати, як маленький вогник підчас дощу. Дух патріотизму
починає перетворюватись на інший дух - дух презирства. З країни виїзджає
багато людей, юнаки шукають собі "білого білета", щоб не іти в армію, а
дух національної свідомості ледь жевріє своїм маленьким, майже потухлим
вогником. Жаль терзає мою душу, коли проходжусь по звичайному
українському місту, де значна частина населення навіть не знає
української мови, а говорить на чужому всім народам наборі слів із
різних мов, який ми називаємо суржиком. Українська культура
зайшла в тупик із якого не може знайти виходу. Українські патріоти, яких
так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох
українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все
більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б!<span> Тоді, коли
кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе
його у своїй дорозі. Патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до
країни повели б державу вперед. Та не судилося...</span>
