То, что называется «Сучасна українська мова», является на самом деле малоосмысленным конъюнктурным набором букв
Перші люди заселили територію сучасної Японії в пізньому палеоліті. 13 тисяч років тому на Японських островах виникла неолітичнакультура Джьомон, носії якої булимисливцями-збирачами і творцями «пламенистої» декоративноїкераміки.
У дитячій повісті Всеволода Нестайко "Тореодори з Васюківки" є два головні герої, це - Іван-Ява та Павлуша.
Обоє хлопців - надзвичайно привабливі персонажі, але саме Павлуша більше імпонує мені. Чому? Я спробую пояснити.
Звісно, обоє хлопців дуже схожі між собою, вони дійсно мають багато спільних рис характеру та поводяться майже однаково. Майже. Адже, якщо придивитися, то Павлуша, все-таки, більш відповідальний та серйозний хлопчина; він думає про майбутнє, планує і намагається виховувати в собі необхідні для цього навички.
Мова йде про те, що Павлусь має мрію стати пілотом літака. А для цього треба бути уважним до деталей, відповідальним та трохи більш серйозним.
Хлопцеві вдається поєднувати в собі жагу до пригод та цю, так необхідну в майбутньому, врівноваженість. До того ж, він кмітливий та розумний, рішучий.
Саме тому, мій улюблений герой з твору "Тореодори з Васюківки" - це Павлусь.
Сентименталізм - це не тільки напрямок в культурі і літературі, це в першу чергу настрій людського суспільства на певному етапі розвитку, який в Європі почався дещо раніше і тривав з 20-х по 80-ті роки XVIII століття, в Росії він припав на кінець XVIII - початок XIX століть. Основні ознаки сентименталізму такі - в людській природі визнається верховенство почуттів, а не розуму.дальше информацию посмотри по силке http://wikifr.xyz/mistectvo-ta-rozvagi/literatura/53576-osnovni-risi-sentimentalizmu-oznaki.html
1912 р
.<span>Літературний рід:лірика.
</span><span>Жанр:ліричний вірш.</span><span>Вид лірики: пейзажна.
</span><span>Провідні мотиви: возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
</span><span>Віршовий розмір: хорей.</span><span>Про вірш: вірш має витончену форму, яскраві тропи.
Провідні мотиви твору — возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
Блакитна панна — це образ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя. Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по суті, новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. «Блакитна панна» рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша». Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів — понад усе. У науці навіть відоме поняття «звукосимволізм».</span><span>Не можна не помітити в «Блакитній панні» Вороного і специфічного розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм. Отже, форма у поетів-символіс-тів — це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.</span>
Висновок: Про захара взагалом можна багато говорити. Захар Беркут це головний герой. Він уособлює найкращі риси характеру патріотизм, волелюбність, мужність та героїзм.