Кажуть: коли падає з неба зірка — хтось умирає. То неправда. Наші прабатьки стверджували: якщо падає зірка — народжується нова людина.Сумно зірці самотою мандрувати в небесній пустелі. Дивиться вона згори на бурхливе життя землі, на заквітчані луки, густі ліси, на зграї птахів, що злітають до хмар, на дітей, котрі бавляться в пісочку біля рік та озер, і мріє стати людиною.Прагнення народитися буває таким потужним, що перемагає тяжіння неба. Тоді зірка падає. І відразу десь закричить, заплаче дитя, сповіщаючи про появу ще одного зореносного серця. Отже, людське немовля отримує небесну душу, і та душа вічно прагнутиме до зірок, бо зіркою є невгамовне людське серце.Одного разу позаздрив людям син Цариці Ночі. Закортіло і йому отримати зоряну душу. Але як те зробити? Адже зірка сама має вибирати для себе нове життя[І звернувся він до прекрасної Білої Зорі. Каже:- Хочу мати зоряну душу, як люди. Що для цього требазробити?- Небезпечне бажання,— всміхнулася Зірка.— Тільки коханогозірка опромінює й дарує життя радісне, а нелюбому — судилисьсмуток, безодня жадань, пристрастей і навіть вбивство!- А як дізнатися —любить чи не любить? — вигукнув синЦариці Ночі.- Поміркуй! - загадково відповіли Зірка,Причаївся в пітьмі син Цариці Ночі, невідступне дивлячись на Білу Зірку. Міркує: любить — не любить? Боявся на щось зважитись. Та ось помітив він, що Зірка почала міняти барви, захвилювалася. Цариця Ночі прошепотіла синові, що Біла Зірка незабаром упаде з неба: незабаром народиться досі небачене немовля, котре вона полюбила.І тоді зважився темний принц на злочин. Він створив із мороку та нічних туманів подобу дитини, а справжню вбив. Замислив хитрощами оволодіти Білою Зіркою, коли вона впаде для земного життя.I ось упала Зірка, прокресливши полум'яну стежину в небес¬ному дивоколі. Але торкнувшись несправжньої дитини, не ввійшла в неї: не було там вогнища любові.Кинувся принц Ночі до засмученої Зірки, хотів схотіти її, та вона розсипалася сріблястими іскрами по луках та полях, перетворившись на дивні квіти-ромашки, бо не могла вже вернутися до рідного неба.Заревів від шаленства син Ночі, обернувся на скажений вихор, почав обривати пелюстки квітів, запитуючи:- Любить — не любить! Любить - не любить!Падають пелюстки на землю, а квітка все мовчить. Хтось із людей підслухав ті слова сина Ночі і теж почав запитувати у ромашки — чи любить вона?Та хіба про це питають ?<span>Кажуть ЛЮДИ, що настане пора, коли </span>ромашка<span> знову перетвориться в Білу Зірочку. Коли? Це станеться тоді, коли ще раз народиться той самий незвичайний хлопчик, убитий сином Цариці Ночі.</span>
1) Моє прізвище - Рудько І.С. 2) У мене до Вас є прохання. 3) Я поділяю вашу радість. 4) Ви тільки но телефонували. 5) Я перепрошую. 6) Вибачте, але Ви не відповіли на запитання. 7) Передавайте моє шире вітання. 8) Ви переплутали адресу. 9) Дазвольте подякувати Вам. 10) Скажіть, будьте ласкаві, котра година. 11) Ми домовлялися про зустріч. 12) Я не відмовляюся виступати. 13) Як Вам нове місце роботи. 14) По якій справі ви до мене. 15) Зустрінемося через декілька днів. 16) До зустрічі на наступному тижні. 17) Прийміть найщиріші вітання. 18) Мені дуже жаль. 19) Прошу вибачення. 20) Сподіваюся. 21) Ми в найближчий час побачимось. Це ввічливе ставлення до людей, ці репліки використовуються, якщо необхідно вибачитися,подякувати, щось запитати чи попросити вибачення, сказати до побачення чи привітати.
