Складний сполучниу
Прості (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.
Складні (з двома і більше коренями злитого написання): проте, зате, щоб, якби, нібито.
Складені ( з двома і більше коренями роздільного написання): коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не тільки...а й.
до антоніма слова старано є не гарно зроблене
У 1 реченні дощ - простий підмет, виражений іменником у Н. в. одн. чол. р.;
почався - простий присудок, виражений дієсловом дійсного способу, мин. ч., док. виду.
У 2 реченні хлопчик - простий підмет, виражений іменником у Н. в. одн. чол. р.;
вирішив стрибнути - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом стрибнути.
У 3 реченні погода - простий підмент, виражений іменником у Н. в. одн. ж. р.;
була чудова - складений іменний присудок, виражений неповнозначною дісєлівною зв'язкою бути в минулому часі.
Власні приклади речень:
1. Речення з простим присудком:
а) Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти, та підкрикувати (М. Вовчок) (простий присудок виражений інфінітивом на позначення початку дії);
б) Настя, сиди та ший (М. Вовчок) (простий присудок виражений наказовим способом на позначення обов'язкової, але часто небажаної дії)
Простий присудок може бути ускладненим:
- А він дивиться не надивиться;
- Сідай покуримо;
- А він візьми й прийди;
- А він підскочив і ну кричати.
Це вже ми передали куті меду (передали куті меду - ускладнений простий присудок, виражений фразеологізмом передати куті меду).
2. Речення зі складеним дієслівним присудком:
а) Із-за обрію стали накочуватися хмари (О. Гончар) ( стали накочуватися - складений дієслівний присудок, виражений допоміжним дієсловом + інфінітив);
б) Чи маєте ви право мене допитувати? (маєте право допитувати - складений дієслівний присудок, виражений сталим сполученням мати право + інфінітивом допитувати).
3. Речення зі складеним іменним присудком:
А) Молодість - то найкраща пора у житті ( Молодість - підмет, то найкраща пора року - склад. ім. прис.). Тут опущена дієслівна зв'язка бути (у теп. часі - є), тому роль зв'язки на себе взяла вказівна частка то).
Б) Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (Єсть народ - скл. ім. прис., виражений неповнозначною дієслівною зв'язкою бути у теперішньому часі має форму єсть.
Р.в. Восьмисот сімдесяти дев'яти
Д.в. Восьмистам сімдесятьом дев'ятьом
З.в. Вісімсот сімдесят дев'ять
О.в. Вісьмомастами сімдесятьма дев'ятьма
М.в. На восьмистах сімдесяти дев'яти
*Дієприкметник* — дієслова
, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова
іприкметника
.Відповідає на запитання - який?, яка?, яке?, які?.Особлива форма,закінчення на но,то.
Із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має вид
— доконаний абонедоконаний
та час
— теперішній
абоминулий
.
Вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. Порівняйте: планувати — планований (недоконаний вид), запланувати — запланований (доконаний вид).
Час дієприкметника зумовлений тим, коли з'явилася ознака, на яку він вказує, — у минулому чи тепер: посивілий (минулий час), сивіючий (теперішній час).
Як і прикметник, дієприкметник змінюється за родами
("підкреслений, підкреслена"), числами
("підкреслені" —множина
), відмінками
(Н.
: "почорнілий";P.
: "почорнілого"; Д.
: "почорнілому" і т. д.); залежить від іменника (порівняйте:"жовте листя"; "пожовтіле листя"); у реченні виконує роль означення або присудка
("Неподалік чорніє щойно зоране поле. Поле зоране вчасно.").
