Сниг - пидмет
блищить, искриться, переливаеться - одноридни присудки
на сонци (де?) - обставина мисця
"Прогулянка до осіннього лісу"
Осіння пора! Чудово неначе в казці, все навколо виблискує під яскравими промінчиками ласкавого сонечка.Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосних пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним, яскравим пензлем у жовтогарячий колір! Воно замріяно кружляє у повільному таночку...
Де- не- де з- під опалого листя виглядають маленькі лисички, їжачки, підберезники...
Як гарно! Як добре навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу!
Привіт Емма це Ванесса я зараз роблю домашнє завдання з математики.
А що ти робиш ? Коли прийдеш подзвони я допоможу тобі зробити домашню роботу . Я думаю ти в неділю вільна я запланувала поїздку на озеро . Скоро канікули де ти будеш я в дома а ти .
Ответ:
<u>Називний</u>
як сніг на голову, перша ластівка
<u>Родовий</u>
всякої тварі по парі, не змикаючи очей
<u>Давальний</u>
зарадити лихові, Вааламовій ослиці,
<u>Знахідний</u>
топтати ряст, співати осанну
<u>Орудний</u>
клубком стоїть у горлі, з дорогою душею
<u>Місцевий</u>
На схилі віку, на повних парусах
<u>Кличний</u>
ні, Степане, на твоє не стане; і ти, Химо, із ними
Объяснение:
<span>Що посієш – те й пожнеш
Раніше, коли я чув прислів’я «Що посієш – те й пожнеш», думав, що воно тільки про працю людини. Зробиш щось – і тоді щось матимеш. Але якщо вдуматись у зміст цих слів, то їх можна перенести і на людські взаємини.
Посієш щось лихе, недобре – отож таке й збереш. Це будуть гіркі плоди з твоєї життєвої ниви. Нерідко можна бачити, що до людини, яка комусь бажає зла, лихословить, обманює, дуже погано ставляться оточуючі.</span><span>І навпаки. Коли людина щира, доброзичлива, чемна – то вона зі своєї ниви пожинає взаємність та пошану інших. Добро породжує добро, а зло роз’єднує людей, руйнує їхні душі.
А тому треба всім замислитись, чим же засіяти свою ниву, щоб пожинати добрі плоди.
</span>