<span>Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.</span><span>До непрямої мови належать як непрямі розповідні речення, так і непрямі питання й спонукання, але знак оклику чи знак питання в кінці таких речень не ставиться: («Батько спитав мене: «Хочеш поїхати зі мною до Києва?» — Батько спитав мене, чи хочу я поїхати із ним до Києва).</span><span>Речення з непрямою мовою — це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним (Пор.:</span><span> </span><span>Всякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий </span><span>—</span><span> </span><span>Всякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий!»</span><span>). Підрядне речення, що передає чуже мовлення, поєднується з головним за допомогою підрядних сполучників і сполучних слів</span><span> що, щоб, чи, наче, який</span><span>,</span><span> </span><span>коли</span><span> </span><span>та ін. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора. При перетворення прямої мови на непряму у ній змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Звертання, вигуки, а іноді й вставні слова, частки при заміні прямої мови непрямою пропускаються (Пор:</span><span> </span><span>«Тихіше </span><span>їдьте</span><span>, то </span><span>встигнете</span><span>», — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину </span><span>(О. Гончар).</span><span> </span><span>— Коли подорожні вже сідали в машину, бабуня порадила їм, щоб </span><span>вони</span><span> тихіше </span><span>їхали</span><span>, і тоді </span><span>встигнуть</span><span>).</span><span>Якщо непрямою мовою замінюється пряма мова, що складається з кількох речень, або діалог, то утворюється складне речення з багатьма підрядними частинами.</span><span>Оскільки непряма мова більш нейтральна за емоційним забарвленням, ніж пряма, то вона частіше вживається в науковому, публіцистичному та офіційно-діловому стилях мовлення.</span>