Дружба. Біля нашого будинку росте горобина.Давно вона росте. Я навіть не пам"ятаю коли її там ще не було. Стара вона та розлога.До неї часто прилітають птахи.Щось щебечуть , розказують їй щось... Сьогодні мені приснився сон. Стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким деревом.- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.-Та ,що там я,- відповіла горобина.-Якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я би й стояла сумна та одинока.- Та ми ж друзі! І тепер будемо завжди допомагати один -одному!- весело зачиркали пташеки і полетіли далі.<span> Прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.А вони і справді друзі!</span>
<span>Ішов дрібний густий дощик, і сіра імла застилала берег.
</span><span>Шумлять поля, палають жаром домни, в садах плоди звисають важко з віт.
</span><span>Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало.
</span><span>Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом.
</span><span>Сідай, Володю, та розкажи нам про себе, звідки ти родом, як став переможцем.
</span><span>Їздові підкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались назад і коні відпочивали.
</span><span>Я читав журнал, у якому Олесь надрукував свої вірші.
</span><span>Я працюю у школі, в якій вчиться моя сестра.
</span><span>Це складне речення, в якому декілька нових слів.
</span><span>Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари.
</span>кінець.
Задача - завдання, загадка.
Ответ:
Я люблю ранок. Це пора, коли немає нікого, окрім мене. Мені належить увесь світ. Я думаю що ранок народжується там, де сходить сонце. Мене захоплює перше його проміння, спів птахів, які зі мною отримують цю надзвичайну насолоду. Саме тому я завжди ходжу милуватись сходом сонця. Ранок – символ початку.
Рядок слів у початковій формі
4) Змагатися, розікрасти, відволікатися
