<span>І, може, в тихій твоїй хатині я буду знов розмовлять з тобою, друже мій.
Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене вставним словом "може" та поширеним звертанням "друже мій" </span>
<span>Кличний: ко́ню. ко́ні.</span>
Прислівники: 1. Я бачив його обличчя лише збоку. 2. Ми йшли попереду, не зважаючи на інших туристів. 3. Тато сказав, що річка десь поблизу. 4. Навколо розстилалася долина. 5. Все кругом було обвішано якимись блискучими ниточками. 6. Козак стояв навпроти, його обличчя було світле і радісне. 6. Я завжди вірив, що мрія поруч. Прийменники: 1.Збоку мене стояв якийсь молодий вчитель. 2. Попереду гурту йшло два чоловіки, яки інколи поверталися і щось кричали. 3. Поблизу села, кажуть, було колись страшне болото. 4. Навколо гір розляглися невеликі ліси. 5. Кругом мене були розкидані дрібні шматки паперу. 6. Навпроти будинку був розташований старий музей. 7. Поруч нього бігав маленький хлопчик
Речення<span> -граматична конструкція,, побудована з одного чи кількох слів певної мови,</span><span> яка становить окрему, відносно незалежну думку;</span><span> це значеннєве, гграматичне і інтонаційне ціле, що виражає якусь думку в відношені її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності,часу й особи)</span><span>одним словом чи сполукою слів
Приклади: Я з бабусею ходив до магазину.
Я прокинувся рано вранці.</span>
