-Привіт!-сказав Дмитрик(можеш підставити своє ім*я)
-Привіт,друже!-відповів Олег.
-Як школа?
-Поведінка однокласників незадовільна ,- промовив Олег.
-Чому?Все настільки погано?-запитав Дмитро.
-Звісно,я б дарма цього не говорив.Дівчатка заздрять одне одному,хлопці злі.
-Можливо,у них є позитивні риси,давай знайдемо у них щось хороше.
-Добре,-хоробро відповів Олег.
-У вас у класі панує щедрість,доброта?
-Звичайно,кожен пригощає,-впевнено сказав Олег.
-От,бачиш все не так тяжко.Ви довіряєте одне одному?-запитав Дмитро.
-Безперечно,у хлопців і дівчат свої секрети.Ми бережемо їх.
-Ви збираєте кошти або матеріальні речі на благодійні акції?
-Так!
-Це ще одна позитивна риса характеру-милосердя,добродушність,пояснив Дмитро.
-Коли хтось впав,поранився або ж засмутився за оцінку-ми завжди допомагаємо,і морпльно й фізично.
-Це взаємодопомога.
-Одного разу ми з класом поїхали на виставку картин.Затримався автобус,але всі чекали.Потім,ніхто навіть слова не промовив:,,Чому ж так довго?"-сказав Олег.
-Це витримка й порядність.<span>Тут все зрозуміло. Таку якість характеру не отримаєш у спадок. Її в людині батькам треба виховувати власним прикладом.
</span>-Оптимізм теж ,як риса характеру?-запитав Олег.
-Безумовно.<span>Люди, які ніколи не сумують і радуються кожному дню. На них хочеться рівнятися і бути такими, як вони,-сказав Дмитро
</span>-Оленка образилась на мене й не пробачила,але за декілька днів захотіла знову дружити.Вона правильно вчинила?
-Без сумніву,що правильно.Потрібно вміти пробачати.
-А що ж таке альтруїзм?Це негативна риса?-сказав Олег.
-Ні!<span>Це повний антипод егоїзму. Егоїсту ніколи не зрозуміти альтруїста, а ось альтруїст зрозуміє, вислухає, простить і навіть допоможе.
</span>-Зрозуміло!Все таки мої однокласники мужні,можуть підтримати,доброзичливі,щедрі,кмітливі,розумні й взаємоповажні.
-Які б вони не були,вони все одно хороші,-переконав Дмитро.
-Давай прощатись,бо вже четверта година.Потрібно поквапитись,-промовив Олег.
-Бувай!Зустрінемось завтра.
-Бувай!
Коли я стану батьком, то буду любити і поважати своїх дітей.Я вважаю, що батьки повинні виховати не слухняну дитину, а самостійну та сильну духом дорослу людину. Я буду багато часу витрачати на своїх дітей. А якщо втомлюся, то хоча б поговорю з ними про їхні проблеми та негаразди. Знаю, що це дуже важко, але й край необхідне. Разом з сином будемо майструвати і лагодити хатнє та його іграшки. Чим доросліше він буде ставати, тим більше часу ми зможемо проводити разом. Але своб професію він обере сам. А якщо буде донька, я буду займатися з нею спортом, щоб вона змогла себе захистити і без моєї допомоги. Наприклад, будемо разом ходити до секції карате.<span> Я сподіваюся, що зможу стати гарним батьком для своїх дітей. </span>
1) Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Важкувато стало жити на світі пташкам, що зимують у нас. Але вони не дуже журяться. Весело цвірінькуючи,хвилясто пролетіла зграйка жвавих красунів-щигликів,чижів і коноплянок. Помчали десь на лопухах, вільхаї чи берізках поснідати насіннячком. 2) А яке гарне деревце горобини! Ніби його прикрасили ,як новорічну ялинку. Чудові,спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. 3) До чого ж красиві пташки! Це наші зимові гості. Вони прилітають до нас гостювати та поласувати смачними ягодами горобин . 1,2,3-це обзаці
Любити працю. знати край. вербова лоза .земельний устрій. життєва діяльність . чорні брови . гнати воду.
Велика Ведмедиця, Золоті ворота, князь, Трійця, Середні віки, Софіїні зошити, Десятинна церква, скіфи, Буковина, Котигорошко, Ярослав Мудрий, Біблія, День учителя, Мавка, спаніель, Музейний провулок.
