-Привіт!-сказав Дмитрик(можеш підставити своє ім*я) -Привіт,друже!-відповів Олег. -Як школа? -Поведінка однокласників незадовільна ,- промовив Олег. -Чому?Все настільки погано?-запитав Дмитро. -Звісно,я б дарма цього не говорив.Дівчатка заздрять одне одному,хлопці злі. -Можливо,у них є позитивні риси,давай знайдемо у них щось хороше. -Добре,-хоробро відповів Олег. -У вас у класі панує щедрість,доброта? -Звичайно,кожен пригощає,-впевнено сказав Олег. -От,бачиш все не так тяжко.Ви довіряєте одне одному?-запитав Дмитро. -Безперечно,у хлопців і дівчат свої секрети.Ми бережемо їх. -Ви збираєте кошти або матеріальні речі на благодійні акції? -Так! -Це ще одна позитивна риса характеру-милосердя,добродушність,пояснив Дмитро. -Коли хтось впав,поранився або ж засмутився за оцінку-ми завжди допомагаємо,і морпльно й фізично. -Це взаємодопомога. -Одного разу ми з класом поїхали на виставку картин.Затримався автобус,але всі чекали.Потім,ніхто навіть слова не промовив:,,Чому ж так довго?"-сказав Олег. -Це витримка й порядність.<span>Тут все зрозуміло. Таку якість характеру не отримаєш у спадок. Її в людині батькам треба виховувати власним прикладом. </span>-Оптимізм теж ,як риса характеру?-запитав Олег. -Безумовно.<span>Люди, які ніколи не сумують і радуються кожному дню. На них хочеться рівнятися і бути такими, як вони,-сказав Дмитро </span>-Оленка образилась на мене й не пробачила,але за декілька днів захотіла знову дружити.Вона правильно вчинила? -Без сумніву,що правильно.Потрібно вміти пробачати. -А що ж таке альтруїзм?Це негативна риса?-сказав Олег. -Ні!<span>Це повний антипод егоїзму. Егоїсту ніколи не зрозуміти альтруїста, а ось альтруїст зрозуміє, вислухає, простить і навіть допоможе. </span>-Зрозуміло!Все таки мої однокласники мужні,можуть підтримати,доброзичливі,щедрі,кмітливі,розумні й взаємоповажні. -Які б вони не були,вони все одно хороші,-переконав Дмитро. -Давай прощатись,бо вже четверта година.Потрібно поквапитись,-промовив Олег. -Бувай!Зустрінемось завтра. -Бувай!
Україна - моя Батьківщина . Тут народилось багато відомих людей,поетів ,композиторів ,співаків,акторів,науковців.Наприклад ,Микола Лисенко,Тарас Шевченко,Максим Рильський ... Люди тут дуже добрі ,гостинні,чесні і комунікабельні.Особливі на моїй Вітчизні і традиції:споконвіку збережені нашими пращурами свята досі святкують на території нашої держави. Своєрідною також є кухня .Всім відомі борщ з пампушками,сало,вареники.Борщ вважають національним блюдом. Який колоритний народний одяг в Україні! Білосніжні вишиванки,розшиті червоно -чорними чи блакитними кольорами є уособленням душі нації. Я люблю свою країну ,бо я тут народилась і живу,тут живе увесь мій рід .Це моя Батьківщина
1. В Сумах протікає річка Псел. 2.Максим-мій найкращий друг. 3.Президент України-Петро Порошенко. 4.В мене є кіт Пушок. Мою матусю звати *Ім'я* 5.Я живу в Україні. 6.Тарас Шевченко - написав "Кобзар".
Вечірній час і тепло ,ось про ,що думала дівчинка,коли замріяно дивилася у вікно.А там йшов дощ уже другу години,дуже сильний та холодний .Погода здавалася на перший погляд жахливою та неприємною.Але чи справді це так? Дівчинка прислухалася і щось почула крізь відчинене вікно,вона чула дивні звуки.Вона ще не знала,але це була музика дощових крапель,коли уже мама їй розказала про таку незвичайну музику дівчинка.Ця мелодія могла дати відповідь на багато запитань,та розказати багато чого цікавого,але після себе вона залишила ще більше питань і загадок.Але все ж кожного вечора,коли йшов дощ, дівчинка тихо сиділа ,і замріяно слухала,як музика дощових крапель розповідає їй все все.
