Софійка має дуже добре серце і завжди готова допомогти. Вона не розгубиться в будь-якій ситуації і знайде вихід. Дівчинка ніколи не кине в біді, навіть свого ворога, а за друзів стоїсть горою. Звісно, вона, як і всі підлітки, трохи капризна і наївна, але це минеться
Ярослав
розумний,добрий
наказує,царює,воює
ярослав побудував золоті ворота
мудрий
--От дічина! Тій не жаль би бути мужем.
-Чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охотніше вона бралась за діло, тим і краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава не переставала бути женщиною: ніжною, доброю,з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову - той довіку не міг забути її лиця, її ходи, її голосу
1. Ірина Семенівна була вчителькою:
а) ботаніки;
б) зоології;
в) географії.
2. Герої твору — вже учні класу:
а) п’ятого;
б) шостого;
в) сьомого.
3. Ірина Семенівна називала учнів:
а) «діточками»;
б) «лапочками»;
в) «зайчатами».
4. Яку колекцію вчителька зобов’язала зібрати школярів улітку?
а) Лікарських трав;
б) комах;
в) листя дерев.
5. З яким запитанням звернувся Митько до вчительки?
а) «А як оформляти цю колекцію?»;
б) «А можна вдвох збирати одну колекцію?»;
в) «А що повинна містити ця творча робота?
«ГУСИ-ЛЕБЕДІ ЛЕТЯТЬ» ГОЛОВНІ ГЕРОЇ «Гуси-лебеді летять» Стельмах головні герої «Гуси-лебеді летять» головні герої діляться на позитивних та негативних. Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну і, звичайно, дядько Себастіян — це полюс добра. А полюс зла — улізливий кар’єрист Юхрим Бабенко, «скупий рицар» дядько Володимир, дядько Сергій з його «темною душею»… «Гуси-лебеді летять» коротка характеристика головних героїв. Михайлик — простий сільський талановитий хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Батько Михайлика — лицар-хлібороб. В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби. Мати Михайлика — це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки. Ганна Іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди. Дід Дем’ян — представник старшого покоління Стельмахів. Бабуся — проста селянська трудівниця Люба — подружка Михайлика, вона добра, щира, чуйна. Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Він другий батько для Михайлика. Дядько Микола — великий життєлюб. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело.
