Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.
Тема-красота родного края
идея-чтобы все люди любили свою родину
худ способ метафора
Лиса фарбованого..,.,. у цій казці
<span> Є два схожих описи, вибирай, що більше подобається</span>
<span>1)Картина Володимира Орловського "Дніпро" - це натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність. Присвятив картину Володимир Орловський українській природі, її чарівній, неповторній о красі. Тепла тінь огортає при першому погляді на картину, а далі заворожують душу далекі сонячні степи і блакита вода Дніпра з його обривистими берегами. Чим пильніше дивишся, тип сильніше починаєш бажати стати на звивисту доріжку, погладити рукою ніжно зелену, уквітчану ромашками, траву, привітатися з щирою українською дівчиною, у довгій спідниці та з вінком. Далі підійти до стін церкви, що тільки куполами вигляда з-за лісу і ніби тоне у зеленому розмаїтті. Як тонко автор передав всі порухи природи, як майстерно він втілив у картину всю красу Дніпровських вод. Ця картина заслуговує найбільшого визнання.</span>
<span> </span>
<span>2) Картина М. Козика "Дерев'яна церква в Дрогобичі" - це натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність.</span>
<span> Блакитне небо з білими хмарками, а під ним величава дерев*яна церква - окраса Дрогобичі. Низ церкви обведений широким опасанням у вигляді аркади-галереї на стовпах. Сама церква увінчана над головними зрубами трьома верхами без заломів, а криласи малими верхами з одним заломом, всі на восьмибічних підбанниках.<span> </span>Тінисті дерева ніжно обіймають її своїми кронами, а біля входу розсипані рібні квіточки. Церква вражає витонченністю і в тоже час - простотою, м*які пластичні верхи барокового стилю, додають храму якоїсь особливої урочистості.</span>
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
