Світла, дивна ніч. Місто. Вечірні вогні. Безкрає поле. Самотній дуб на пагорбі. Знову станція. Втомлені люди. Нескінченні колії. Світанок. Оранжевий обрій. Колосисті поля. Сосновий ліс. День. Вокзал.
ОШЕНЯТКО. Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини. Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.
Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.
Ніжки це може бути частю тіла або ніжками від стулу.Це слова має багато значень.Наприклад завдяки ніжкам на стільці ми можемо сидіти на ньоиу.А якщо ми говоримо про часті тіла то завдяки ніжкам ми ходемо!
Споконвіків собака вважалася найкращим другом людини.Куди б людина не йшла:на рибацтво,на полювання,або просто на прогулянку - собака була завжди поряд.Ще раніше люди побачили,що собаку надто легко приручити,за нею легко піклуватися,за свою любов до неї ви отримаєте ту ж саму,тільки в 2,або навіть в 3 рази більшу і сильнішу.
<span>Собака - найкращий друг людини.Вона завжди поруч зі своїм хазяїном.Вона слухняно виконує команди хазяїна.І навіть жити без нього не може!Усе це вказує на те,що саме собака справжній друг людини!</span>
Мій улюблений твір - “Ніч перед Різдвом”Своїм улюбленим твором я б назвав “Ніч перед Різдвом”, що його написав письменник-класик Микола Гоголь. Мені взагалі до вподоби книжки кумедні, але не дурні. А цей твір якраз водночас смішний, пригодницький, фантастичний та змушує замислитися. При цьому події не втрачають правдивості.Головний герой твору — коваль Вакула. Він закоханий в гонорову красуню Оксану. Примхлива дівчина грає парубком, як хоче. Забажала в дарунок черевички від самої цариці!Так би пропав нещасний закоханий, але в пригоді йому стає чорт, нечиста сила. Дивно, але саме так! Чорт діє як людина: робить Вакулі шкоду, залицяється до Солохи, ховається в мішок, зачувши Вакулини кроки. Історія заплутується все більше: дівчата знаходять у мішках кавалерів Солохи замість наколядованого добра. А тим часом Вакулі вдалося осідлати чорта та полетіти до самої столиці...Твір розповідає про веселих та цікавих людей, які живуть в українському селі. Мабуть, в кожному селі знайдеться спражній багатий козак, як Чуб. А ще — гарний парубок, талановитий маляр та коваль, як Вакула. І звісно, знайдеться метка хитра баба, як Солоха. А вже гарних чорнобрових дівчат серед українок не перелічити!<span>З великою любов'ю Микола Гоголь змальовує українців та по-доброму сміється над кумедним боягузливим дяком та бабами-”триндичихами”. Також у творі гарно описані яскраві народні традиції колядування та Свят-вечір.
</span>
