<span>Правопис і та и у префіксах українських слів</span><span>Букви і, и у префіксах пишуться за загальними правилами.</span><span>Префікси від-, під-, а також прі- (вживається лише в трьох словах: прізвисько, прізвище, прірва) пишуться завжди з буквою і: відкрито, підпалити, прізвище.</span><span>Звук [і] в них з'явився на місці колишнього [о] (відхилити- одхилити, прірва- прорвати).</span><span>Префікси ви-, при- завжди пишуться з и: прикрашати, вибір, привабливий.</span><span>Префікси з кінцевим приголосним перед двома або більше кореневими приголосними у кінці одержують голосний і: розібрати, відімкнути, обігнати.</span><span>Правопис і та и в суфіксах українських слів</span><span>У більшості суфіксів и та і пишуться за загальними правилами.</span><span>У суфіксах -ість, -іт, -ів пишеться і, оскільки [і] тут чергується з [о] та [е]: батьківський- батькова, царівна- царева, співучість- співучості.</span><span>У суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий) завжди пишеться і: височінь, далечінь, гарячіший, малюсінький, гарячіший, новісінький.</span><span>Суфікс -інн(я) пишеться:</span><span>в іменниках, утворених від дієслів (сушити- сушіння, служити- служіння, ходити- ходіння);</span><span>в іменниках із збірним значенням, утворених від іменника на -інь (корінь- коріння, волосінь- волосіння).</span><span>Суфікс -инн(я) пишеться тільки в іменниках із збірним значенням, крім утворених від іменника на-інь (буряк- бурячиння, мак- маковиння, лопух- лопушіння; виняток: камінь- каміння, корінь- </span>
Одного разу у домi я побачив самого Дiда Мороза вiн був з великою бiлою бородою и я спитав у нього :Привит ,а ти читав мого листа тобi ?-Звiсно синку читав!Ти хочеш велику нову машинку !- Так дуже-дуже ,батьки менi цього не подарували та я чекав цього подарунку вiд тебе ,ти менi його подаруэш ? - Звiсно-Прямо зараз?-Звiсно ж нi !- а коли ? Завтра ти його побачиш пiд ялинкою,зачекай ще трiшки!-Гаразд! -Ну, тодi до побачення !-Прощавай!=)