Приклад з історії не можу назвати...Взагалі,я за позицію "все в наших руках",але Ви просили аргумент до протилежної позиції,тому-ось:
Аргумент:Іноді в житті людини присутні якісь обставини,за яких йому складніше домогтися успіху/матеріального благополуччя,ніж людині,в житті якого відсутні дані обставини.
З життя можна навести такий приклад:Припустимо,хтось народився в столиці/місті-мільйоннику,а хто-то в невеликому місті з населенням 20 тисяч осіб.Природно у першої людини вже буде більше можливостей для того,щоб чого-небудь досягти,так як в столиці/великому місті країни краще розвинена освіта,більше гідних вузів,роботодавці пропонують більший розмір заробітної плати,більше варіантів для працевлаштування і, отже, шансів на успішну кар'єру і випливає з нього, матеріальне благополуччя в більшості випадку більше,ніж у людини,який народився в маленькому місто.Ні,це не означає,що той другий чоловік з маленького міста не зможе домогтися такого ж.Просто,можливо, йому доведеться докласти все ж більше зусиль, ніж першому.
Прекрасний, журавлиний, яблучний, собачий.
У тестах ЗНО доволі часто буває завдання визначити тип односкладного речення. У даному матеріалі детально описаний кожен тип і з прикладами. Односкладними називають речення з одним головним членом
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового способу: Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) – можливим підметом є тільки я; Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є тиОдноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: Піду в кіно. — Я піду в кіно; Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
Нахвалявся мороз усіх у лісі поморозити. Холодних вітрів, лтих хурделиць накликав і наказав їм заморозити всіх пташок і звірів.
Вітри і хурделиці почали лютувати. Вони заморозили всіх звірів і вже збиралися покидати ліс.
Звірі дуже засмутилися, що їх заморозили і почали плакати.
Але коли вітер і хурделиця майже покинули ліс, то в далині на зустріч їм йшла людина. Вони почали лютувати. Вітер дув з усієї сили. Мороз намагався заморозити людину,але чоловік був дуже сильний. Коли звірі почали плакати в них полилися гарячі сльози. Ці гарячі сльози розморозили лід і вийшли на волю.
Коли Мороз побачив, що проти людини його сили не діють він злякався і відступив. Ось так людина спасла ліс від заморозку і панування морозу лісом.
Образ ангела і демона одночасно ми можемо стюпостерігати в образі Чіпки Варенченка з повісті "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". У дитячі роки ми бачимо нарну дитину якій все цікаво і яка всім серцем любила свою бабусю. Саме із-за смерті бабусі в Чіпці почав проявлятися демон. Остання надія для нього так і залишитися ангелом була знищено, бо він втратив єдину людину, яка його любила. Образ демона найбільшою мірою проявився вже у зрілому віці. Постійні пияцтва, крадіжки і на прикінці вбивство сім'ї-остоточно зробили з нього демона. Ось так ми можемо спостерігати, як з ангела людина перетворилася на демона із-за недостачі любові і байдужості суспільства.
