Узбережжя
(у з б е р е ж`:й а)
пр(з б р ж`: й)
гол(у е е а)
пр дзв(з р й)
пр гл(б ж`:)
9 б 9 зв
Невіддільний:
прикметник,
початкова форма-невіддільний,
відносний,
група за відмінюванням-тверда,
однина,
чоловічий рід,
1) з`ясувати, від якого іменника він залежить;
2) визначити відмінок іменника,
реченні прикметник виконує синтаксичну роль:
1) узгодженого означення : Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз;
2) іменної частини складеного присудка: Яка важка у вічності хода.І все ждало. Тиша стояла якась неспокійна.Світле безмежжя здавалось крихким.
Однієї - одн'ійейі - 6б., 8зв., 4 скл.
0-=0=0=0
що - шчо - 2б., 3зв., 1 скл.
--0
Народ - это и есть корень, а окончание нулевое.
Хліб — всьому голова» всім відоме українське прислів'я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни.
З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні ґрунти.
Хліб... Ось він — свіжий, м'який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка.
<span>Жнива...До них готувалися зиму, весну, а їх початок ставав святом. Селяни одягом білі празникові сорочки і виїздили на ніч у поле, щоб з першим променем сонця почати жнива. Це було свято першого снопа.
</span>
