Поиск
Чи цікаво ми живемо? (Твір дискусійного характеру)
Розміщено від Tvir в Суббота 29 мая
На перший погляд, кожен мій шкільний день схожий на інший. Уроки, школи, дім, де знову заняття за письмовим столом. Потім — телевізор або комп’ютер, спілкування з товаришами у дворі. Щось особливе пригадати важко. Проте друзі на нудьгу не скаржаться.
А я подумав: що означає жити цікаво? На цю тему нещодавно у нас була класна година — дискутували. Запитали, наприклад, Микиту Бєлова, що цікавого відбувається в його житті. Микита сказав, що для нього кожен день приносить щось несподіване, а значить — той день цікавий. А ще хлопець відкрив у собі здібності.
- Тільки не глузуйте з мене, — попередив нас Микита, — бо більше нічого не скажу. Я захопився ліпленням з пластиліну. А почалося все з того, що треба було допомогти Семену, моєму молодшому братові, виліпити двох казкових героїв — Вовка та Лисицю. Захопився сам і Сеньку теж заохотив. А тепер без пластиліну себе не уявляю. У мене вдома ціла колекція наших робіт. Якщо схочете, дещо принесу, покажу.
Виявилося, що мої однокласники відкрили у собі якісь таланти і розвивають їх.
Степан Мамонтов вчиться грати на акордеоні — на шкільних концертах його можна почути. Катерина Романова малює і пише вірші — вона навіть ілюструє свої твори. Настя Рудич співає.
Я не відкрив у собі жодної здібності, але я не вважаю, що моє життя нецікаве, похмуре.
По-перше, мені цікаво вчитися у школі. Готуючи уроки, я користуюся Інтернетом. Є в моїй домашній бібліотеці словники, енциклопедія.
По-друге, раз на місяць ми з батьками йдемо до театру. Особливо мені подобаються вистави у театрі ляльок.
По-третє, разом із батьком займаюсь зимовим купанням у річці. Ось вже пішов другий сезон, як я «моржую». А хіба життя моїх батьків не цікаве? Батько грає на гітарі й співає, сам написав кілька пісень. Мама — чудовий кулінар, і на свята нас балує диво-кулінарними новинками. Одне слово, людина сама знаходить собі заняття до душі. І тільки від неї залежить, як пройде її день — нудно чи ні.
1 колонка: неначебто вже ніч; проте мовчу; якби не тин. 2 колонка: дарма, що не козак; сміх та й тільки;ото ж усе зваж; тим часом, як усі мовчали; хоч би хто один; все ж прийду; отож бо не будьмо злі; коли б сидів тут; та ж згодиться; тому що важливе; то ж будь розумним. 3 колонка: тож-то й думав він; тим-то й часу нема; тільки-но приніс; якби-то сам; ніби-то якийсь палац; тому-тоі звернувся до них.
