<span><span><span>відвідав,</span><span>купив </span></span><span><span>сидів, стояв, готувався, їхав, йшов, малював, вчився, сміявся.........</span></span></span>
Найкращий учень, річковий транспорт, надобраніч, зайвий квиток, зачинити кватирку, лякатися/боятися тарганів, наша ласунка, сісти за кермо.
<span>Наступила осень и все чаще можно наблюдать, как некоторые виды птиц собираются в стаи и улетают в теплые края. Такие птицы, которые каждый год перемещаются из мест гнездования в область зимовок и возвращаются обратно, называются ПЕРЕЛЕТНЫМИ. Они составляют более трети от общего числа птиц.Перелеты птицы совершают в разное время суток. Летающие быстро птицы (например, ласточки и стрижи) могут кормиться прямо на лету и путешествуют днем. </span>
<span>Кукушки, крапивники и и другие птицы, ведущие скрытный образ жизни, а также мелкие виды птиц днем кормятся и отдыхают, а перелеты совершают по ночам. </span>
<span>Околоводные и водоплавающие птицы путешествуют и днем, и ночью. </span>
На русском только )))
Я вважаю, що у тварин э почуття, бо вони теж живi iстоти. Вони народжуються, ростуть, дихаюють, спаровуються, розмножуються та вмирають. Наприклад, мати завжди буде оберiгати своэ дитя. Вона буде його опiкати, доки не побачить, що вонр вже виросло, i йому бiльш не потрiбна материнська допомога. Якщо тваринi причинити бiль, то вона буде скулити i зализувати рани. Тварини теж мають почуття страху - за своэ дитятко, за своэ життя.
На останок, хочу сказати, что нi в якому разi не можна ображати тварин: бити гiллям, душити, або забирати дитя, бо вони теж живi, i теж мають почуття.
Ми часто згадуємо в розмові слово «природа». І у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.Дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. Міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
Сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. Але не завжди ми можемо захистити прекрасне. Найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. І це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. Гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. Адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.Тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. Тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. Ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. Хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.