Вірш «Під чужим небом» яскраво описує стан душі Маланюка у вигнанні. Навіть перебуваючи за кордоном, поет не перестає боротися за свою землю як теперішній патріот, але і як теперішній син Маланюк сумує за рідним краєм («Чужі: і земля, і небо тут, і люди…») і не знаходить собі місця в «тій» житті («Чому ж я отут?..»). І ця туга за Батьківщиною пронизана такою любов’ю й ліричністю Віршові розміри вірша «Під чужим небом» чотиристопний ямб, чотиристопний та п’ятистопний анапест, чотиристопний анапест. Вірш складається з 5 частин, які мають різну ритмомелодику, тональність, настрій, від теплих спогадів до відчаю, їх об’єднує мотив ностальгії, в кожній частині ми бачимо стомленого життям чоловіка… Він хоче просто повернутися додому, до своєї України. Його не радує перебування у чужій, нехай і більш розвинутій, цивілізованій і вільній, державі. Виявляється, що туга за Батьківщиною — одне з найболючіших почуттів, і поет добре відчув це на собі. Кожна частина має свій ритмомелодійний малюнок, що відповідає настрою автора (від теплих спогадів до відчаю, підкріпленого алкоголем). З цих згадок ми розуміємо, якою він бачить Україну… Ліричний герой сумує за херсонським степом, за річкою Синюхою, за полями, круками, вітряками… Але не усе так приємно і безхмарно… Автор пригадує як «кревний край кона в останній муці», як «крапле кров росою з чорних ран». Ми бачимо іншу, більшовицьку Україну. Україну крові і вогню, страху і смутку… Але автор все одно любить власну землю, бо хто ми без Батьківщини? Доля закинула ліричного героя (він же й автор) далеко на чужину. Усе добре — цивілізація, розваги, тільки героєві самотньо, тоскно без рідної Херсонщини, старенької батьківської хати, маленької річечки й привіту рідних та близьких. Усе це йому сниться, пригадується, ятрить серце, але повороту немає, і мати вже, напевне, перестала очікувати сина. Виявляється, що туга за батьківщиною — одне з найболючіших почуттів, і поет добре відчув це на собі!
Хлопчина Джельсоміно ( по - італійськи це означає << Жасмин >>) від народження наділений надзвичайно гучним голосом, здатним руйнувати стіни, але від цього дару - суцільні неприємності. Недовірливи сусіди не дають Джельсоміну спокою; одні з них вважають його добрим чарівником, інші - злим чаклуном... В один прекрасний день Джельсомінно відправляється мандрувати по світу в пошуках щастя і потрапляє в фантастичну Країну Брухунів. За наказом короля Джакомона ( В оригіналі - << Джакомоне >> ), колишнього пірата, разом зі своєю бандою захопив владу, всі в цій країні, навіть тварини, Забовязані постійно брехати. Кішках велено гавкати, собікам - нявкати; коні мукають, а корови - іржуть. Діти в школі вчать таблицю множення шкереберть. Художник повинен мальовати коня з тринадцятма ногами, верблюда з пятьма горбами, і портрети з шістма очима і трьома носами. У булочної замість хліба продають чорнило, в ході тільки фальшиві монети, а про всі події люди дізнаються з газети << Зразковий брехун >>, повної вивернутих фактів і помилкових повідомлень.
Героико-романтический рассказ «Дорогой ценой» М. М. Коцюбинский написал в 1901 году, когда прошло уже сорок лет со времени предоставления воли крепостным. События же произведения разворачиваются в тридцатых годах XIX столетия, за тридцать лет до ее провозглашения. Но современникам писателя были близки страдания и мыканья героев рассказа, так как в Украине, освобожденной от крепостничества, начался новый этап борьбы с эксплуататорами.- И за победу на этом этапе истории наций многим приходилось платить дорогой ценой. Что же это за цена, которой измерялась изначально желательная человечеством воля? Это – собственная жизнь! Коцюбинский доказывает, что жизнь равняется воле, а волю можно отвоевать лишь жизнью. И это касается не только героев рассказа – Остапа и Соломии, способных на все ради воли. Я считаю, что в их образе писатель обобщил весь порабощенный украинский народ, который уже становился на революционный путь. В воображении М. Коцюбинского порабощенное крестьянство – это уже не «вол в ярме». Именно для того, чтобы показать «тление искры в пепле», автор насыщает рассказ показом той цены, тех ужасных приключений, которые на каждом шаге ждали на беглецов от господского