Україна - це найважливіше для кожного з нас. Ми любимо її, неначе рідну неньку, дякуємо їй за те, що вона так само кохає нас і попри всі невзгоди буде продовжувати так любити. Україна - це країна з добрими та розумними людьми, що довгі роки, на протязі багатьох століть боролися за свою незалежність. Українці - народ, який, так само, як і рідна земля, - ніколи не перестає боротися та не опускає руки. Доля України в наших руках. Ми, сини та доньки нашої неньки-країни, повинні зберігати усі традиції, що на протязі багатьох років поступово забувалися; ми повинні щиро кохати нашу чисту та гарну українську мову, поважати українські землі, будь то луги чи ліси, болота чи моря.
Ми завжди повинні пам'ятати, хто ми є, та з гордістю казати: "Я - Українець".
По-справжньому щасливі люди завжди успішні. Але щастя, успіх не з’являються в них просто так, вони важко працюють для того, щоб його здобути. Іноді життя вимагає від таких людей дуже серйозних змін, і в них вистачає хоробрості здійснити ці зміни, бо вони знають: усе на краще.
Старші часто повторюють, що всі ми самі будуємо своє життя, усі ми — керманичі своєї долі. Але для того, щоб будувати, треба мати сміливість, треба, як то кажуть, не пливти за течією, а боротися з нею, підкорювати її своїм потребам. Завдяки сміливості вигравалися цілі війни, люди підкорювали місця, де неможливо навіть жити в нормальних умовах.
Ответ:мистецтво(іменник,додаток) люблячи(дієприслівник,обставина)
Без (прийменник)
Меж(іменник,додаток)
І(сполучник)
Мовиш(дієприслівник,обставина)
Влади(імеенник,додаток) й(сполучник) золота(прикметник,означення)
всесильність(іменник,додаток) заслуханий(дієприкметник,означення) до(прийменник) генія(іменник,додаток) він(ім) теж(прислівник,обставина)
хотів(дієслово,присудок) до(прийм) нього(ім,додаток) виявить(дієслово,присудок) прихильність(іменник,додаток)
Объяснение:
На сохранившемся полированном основании, на гранитном пьедестале установлена бронзовая скульптура адмирала. Памятник сооружён в полный рост, гордо поднятая голова немного повёрнута влево, взгляд устремлён в сторону города. Одет в адмиральский мундир с эполетами, на голове — фуражка, на боку — палаш на перевязи. Левая рука заложена за спину, в правой — зрительная труба.На лицевой стороне памятника — бронзовое знамя, ниже — текст приказа об атаке противника. На тыльной стороне — бронзовый картуш с текстом: «Слава русскому флоту» — в обрамлении воинских атрибутов. А выше в лавровом венке — надпись о смертельном ранении адмирала 28 июня 1855 года на Малаховом кургане (Корниловском бастионе).В нижней части постамента расположены многофигурные рельефы, сюжеты которых воспроизводят эпизоды боевой жизни Павла Сергеевича Нахимова: «Синопское сражение», «На 4-м бастионе» и «Беседа Нахимова с матросами». Лица передают силу духа русских воинов и решимость драться до последнего, выражают искреннюю любовь к начальнику и флотоводцу.<span>Общая высота памятника — 12,5 метра, фигуры — 5,33 метра.</span>
Батьки нас вчать любити державу.
Тільки ледащо нічого не робить.
Хороший брат завжди буде родичатися.
Народний артист улюбленець країни