Перед нами репродукція картини Антона Монастирського "Запорожець".
На картині зображений немолодий козак. Обличчя смаглява, вкрите зморшками, його очі сумні, загубленого погляду, ніс орлиний, брови густі, навислів вуса довгі, чорні. Міцні руки стискають шаблю. Одягнутий в білу сорочку, поверху червоний жупан, а зверху накинута темно-коричнева кирея.
На мою думку, авторові картини вдалося зобразити портрет козака.
Людина міцніша за кремінь і слабша за мушку. Найкраще зерно ховається на дно. Каша смачніша від балачок.
Свій хліб більш ситний.
Як коротші кроки, то довше життя.
З усієї рідні мати найбільш рідна.
З усіх скарбів найбільш цінним є молодість.
Солодший за все плід праці.
Без кривих і скрипучих дерев лісу не буває.
Бий верхнього, аби аж спідній почув. Великий дуб, дуплуватий.
Вогонь — добрий слуга, але поганий господарь.
Дурні воду каламутять, а спритні рибку хапають.
З брудної води ще чистим ніхто не вийшов.
Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що поставиш, то їсть.
Весела думка — половина здоров’я.
Зрубаній голові байдуже за чубом.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому
Як небесна височина, — так морська глибина Зимове сонце, як удовине серце Весняне сонце — як дівчини серце
На добрій землі хліб сіють, а на плоху гній возять
На ледачій землі і трава не росте
На необроблені землі лиш бур`ян росте
На поганій землі хліб не родить
На чорній землі білий хліб родить
Мала вода — великий шум
<span>Іван вирішив вирватися за геркулесові стовпи</span> і поїхав з села.
<span>Пропав <span>чоловік ні за цапову душу</span></span>.
Олег відчував <span>Танталові муки, дивлячись на факел, до якого не міг</span> дотягнутися.
1)в
2)г
3)б
4)в
5)в
6)є
7)підмет
8)неозначені займенники
9)нашої - присвійний, вони, я - особові
10)Люди стали його знати, поважати й шанувати. Я славлю тих, хто множить славу землі своєї у труді.
Не панікуй, друже! Із кожної ситуації можна знайти вихід. Я знаю, що мох на деревах росте зі сторони сходу. От і давай орієнтуватися по ньому, а можна дивитися де зламані гілки, там ми і проходили. А ще ти чудово знаєш, що нас будуть шукати. І не було ще такого лісу щоб його не проходила людина.
