Шито ковпак не по-ковпаківськи, треба його перековпакувати,та перевиковпакувати.
Витвором комунікативної діяльності, реальною одиницею спілкування є текст, бо тільки в тексті зміст може бути виражений із бажаною для мовця повнотою. Рівень тексту вважається найвищим ярусом мовної системи.
<span>Висловлюючи свої думки і почуття, про щось повідомляючи або запитуючи, переконуючи в чомусь адресата чи спонукаючи його до певних дій, мовець прагне висловитись із якнайбільшою повнотою і переконливістю. Для цього не завжди достатньо речення, доводиться використовувати тематично об'єднану групу речень, які сумарно висвітлюють задуманий зміст. Така група речень називається </span><span>текстом </span><span>— від лат. textum, що означає зв'язок, з'єднання, переплетення. </span>
<span>Текст складається з більшої чи меншої кількості речень, але не завжди сукупність речень є текстом. Для того, аби певна група речень сприймалася як зв'язне висловлювання, текст, потрібне дотримання певних умов, наявність певних ознак. </span>
<span>Першою з необхідних ознак тексту є тема, що охоплює всі його частини. Оскільки висловлювання створюється з певною комунікативною метою, то в ньому повинна бути й </span><span>основна думка. </span>
<span>Другою з основних вимог є </span>змістовий зв'язок<span> між реченнями, а також їхня послідовність у викладі змісту. </span>
<span>Неодмінною умовою тексту є і </span>завершеність<span>: кінцевий його компонент мусить сигналізувати про те, що тема вичерпана. </span>
<span>Якщо висловлювання позбавлене тематичної цілісності (наприклад, містить зайву для висвітлення теми інформацію), не відзначається повнотою висвітлення змісту, не спаяне єдиним авторським задумом, не є послідовним і завершеним, його не можна вважати текстом. </span>
<span>До розгорнутих зв'язних висловлювань є ще одна вимога — </span>структурна організація. У межах загальної теми можуть бути виділені її складові частини —підтеми<span> або </span>мікротеми<span>, для висвітлення кожної з яких також необхідна певна кількість речень. Таку тематичну групу речень називають </span>складним синтаксичним цілим<span> або </span>надфразовою єдністю. Часто серед речень, що входять до складного синтаксичного цілого, є таке, що виражає основний зміст уривка, а інші виконують допоміжну роль — доповнюють чи коментують сказане.
<span>Складне синтаксичне ціле здебільшого виділяється як окремий абзац. </span>
<span>У цілому структура розгорнутого тексту має такий вигляд: </span>
<span>• заголовок, зумовлений темою і основною думкою; </span>
<span>• вступна частина — зачин; </span>
<span>• послідовно викладений зміст — підтеми і мікротеми; </span>
<span>• завершальна частина — кінцівка. </span>
<span>У тексті можуть переплітатися різні комунікативні функції (напр., функції повідомлення і впливу у художньому творі), але одна з них завжди є домінуючою і визначає стиль висловлювання. Тому ознакою добре побудованого тексту є також стильова цілісність. </span>
Не переносного:
Петро маже новi шпалери клеэм.
Кiнь п'э воду з рiчки, що омиваэ трави.
Катя вирiшила на обiд зварити суп.
Мама шиэ доньцi новую сукню , яку вона одягне на Новий Рiк.
Я допомагав/ ла бабусi викопувати картоплю.
Переносного:
Не виконавши домашнэ завдання , учнi власноруч копають собi яму.
На уроцi у Миколи варяться мiски.
Каролiна , не прочитавши твiр, шиэ собi двiйку.
Мазати фарбу- нема сенсу, так само як i наводити олiвець по сто разiв.
1.Мин,2.Мин.3.Мин.4.Мин.5.Мин.6.Мин.7.Мин.8.Мин
Складного немає нічого,удачі тобі!
<span>[д о в' і р с` а] 7 букв, 7 звуків, 3 склади (до-вір-ся) - 2-й склад наголошений
</span><span>
(д)- дзвінка тверда
</span><span>(о)- голосний ненаголошений
</span><span>(в)- твердий помякшений
</span><span>(і)-голосний наголошений
</span><span> (р)- дзвінка тверда
</span><span> (с)- глухий мякий
</span><span>(а)- голосний ненаголошений</span>
