Історія українського народу була позначена постійною невпивною боротьбою за своє існування, за свою волю та право самостійно визначати свій подальший розвиток. Тільки наприкінці ХХ ст. ми змогли жити у незалежній країні. Та зараз знову на нашу волю хочуть накинути кайдани. За часів Шевченка Україна, була колонією Російської імперії. Щоб тримати у покорі своїх підлеглих , необхідно було придушувати будь-які спроби самовизначення. Якщо людина усвідомлює свою індивідуальність, неповторність, як правило, вона прагне позбутися чужої влади над собою. Звісно, що поет усе це розумів, як тепер кожен із нас, хто любить свою Батьківщину. Проте наш час і час Шевченка, дуже схожі. В творах Шевченка чітко видно, що його дратує несправедливість, жорстокість, непомірні амбіції Російської імпеперіїї, які маскуються християнською турботою. Він відверто глузує з тих, хто, прикриваючись милосердям, знищує найкращі здобутки чужої культури: чого то ми не вмієм? І зорі лічим, гречку сієм, Фрацузів лаєм. Продаєм Або у карти програєм Людей...не негрів...а таких Таких хрещених...но простих. Слід зазначити, що критика Шевченка спрямована не стільки проти катів, скільки проти тих, хто терпляче зносить це катування. Треба подолати страх у душі, осягнувши героїчну боротьбу лицарів минулого та лицарів сучасності. А подолавши страх, вперто й впевнено боротися за свою волю. Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде Настане суд, заговорить І Дніпро, і гори І потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших... і не буде Кому помагати Одцурається брат брата І дитини мати. Час Шевченка, знов настав. Я розумію його, як ніколи. Наш обовязок - зробити все можливе для того, щоб стали пророчими шевченківські рядки: І забудеться срамотня Давняя година І оживе добра слава, Слава України... Как то так.
Так, бо вiн зрадив Павлуся, він набрехав йому, що покаже дорогу до сестри. Хлопець йому повірив, а хазциз продав його татарам та й ще взяв його коня та грощі, які були у Павлуся. Я вважаю що харциз був покараний с.праведливо.
У наш час, на землі все рідше можна зустріти добру та чуйну людину. Набагато частіше, ми зустрічаємо жорстоких та злих людей, які зовсім не хочуть дарувати добро оточуючим. А все тому, що такі люди також наштовхнулися не на ту людину. Тому так важливо дарувати добро, нести радість та дарувати усмішку усім людям, аби увесь світ міг бути впевнений, добрі та мужні люди є, а вони-основа життя людини на землі. Ты можешь что-нибудь добавить, или убрать но чтобы контекст оставался таким. Удачи)
1.Вовк лежав
• а) між грибами
б) між квітами на галявині
в) у чистому полі
г) у темних і мокрих кущах
2.Сіроманець осліп через те, що
а) постраждав у бійці
•б) був дуже старий
в) йому підстрелили око
г) його вдарив кінь
3. Сіроманець загнав Чепіжного
а) у болото
•б) по шию в озеро
в) у тернові кущі
<span> г) у брудну глибоку калюжу</span> 4.Батько Сашка – а) колгоспний конюх
•б) голова колгоспу
в) агроном у колгоспі
г) бригадир
5.Василь Чепіжний постраждав через те, що Сіроманець
а) задрав його корову
б) передавив усіх курей
в) загриз коня
•г) з’їв козу 6. Спійманого Сіроманця закрили
а) у старому хліві
б) у глибокому льосі
•в) у кузні
<span>г) у недобудованій хатині</span>
Перш за все дівчинка залишалася позитивною незважаючи на егоїстичних батьків і дивакуватого дідуся . Вона не зламалася коли її кинула подруга Йольні і почала зустрічатися з її першим коханням .