Question

Цитаа до образу Захара Беркута Тугара Вовка і Максима
з цього підручника

Answer 1

Мета: охарактеризувати образ Тугара Вовка, його прибічників, добираючи переконливі факти, обґрунтування; зробити ідейно-художній аналіз VІІ, VІІІ розділів повісті; сприяти виробленню в учнів навичок аналізувати образи в художніх творах; розвивати увагу, активний словник школярів, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати зневажливе ставлення до зрадників народу, Батьківщини, жорстокості, підступності; прищеплювати любов до художньої літератури, її митців.
Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок.
Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі літературного диктанту за твором І. Франка «Захар Беркут»
Завдання диктанту.
• Основний рід діяльності тухольців. (Скотарство)
• І. Франко у творі називав Максима дитям... (Гір)
• Назва великого кам’яного стовпа. (Сторож)
• Вік Захара Беркута. (90 років)
• Сила природи, до якої найчастіше звертався З. Беркут. (Сонце)
• Хто з героїв твору навчив тухольців майструвати метавки? (Миро-слава)
• Мирослава могла вільно рухатися у ворожому стані за допомогою... (Персня)
• «Життя в неволі нічого не варте — краще смерть»,— так зазначав... (Максим)
• Під час битви тухольців з татарами З. Беркут займався... (Лікарською справою)
• Хто в дитинстві виховував Мирославу? (Батько, няня)
• Характер, проявлений Мирославою у поєдинку з ведмедицею. (Безстрашність, стійкість, рішучість)
• Режисер, який екранізував твір І. Франка «Захар Беркут»? (В. Івченко на Київський кіностудії ім. О. Довженка)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
ІV. Основний зміст твору
Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною.
Народна мудрість
Хто принижує оточуючих, той ніколи не буде великий сам.
Й.-Г. Займе
Боягузи помирають багато разів і до смерті.
В. Шекспір
1. Вступне слово вчителя
Діти! Ви повинні знати, що «зрадництво» — це найганебніша риса в людському житті. Сьогоднішній урок допоможе вам знайти правильний життєвий вибір у складній ситуації. Я сподіваюсь, що ви будете справжніми патріотами і ніколи не зрадите свій рідний край, рідну неньку.
2. Характеристика образів ворожого стану
2.1. Тугар Вовк.
2.1.1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал.
• «...Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів».
• «...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...»
• «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду...»
• «Тільки мені ви затроюєте життя в тім раю».
• Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...»
• «Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним».
• «Зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! Моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю...»
• Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».
• З рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів».
• «...Тугар Вовк у битві над Калкою зрадив Русь монголам, виявивши їм наперед цілий план битви, зложений руськими князями. ...Боярин стояв у битві в першім ряді і при першім замішанні взятий був до неволі. Але дивним видавалось декому його швидке увільнення без окупу, хоч боярин божився, що монголи випустили його, шануючи його хоробрість. Діло було темне, а тільки те було певне, що при княжім дворі всі почали якось сторонити від Тугара, і сам князь не довіряв йому так, як довіряв давніше. Боярин в кінці почув тоту зміну і попросив у князя даровизни землі в Тухольщині. Не допитуючись, для чого задумав боярин покидати Галич і для чого хоче закопатись в такій лісистій пустині, та й ще з молодою дочкою, князь Данило дав йому даровизну — очевидно, рад був його позбутися».
• Максим: «Ти глянь на себе! Може, до тебе така назва борше пристане, ніж до нас. Адже до вчора ще був ти раб княжий, а нині ти вже раб великого Чінгісхана і, певно, полизав молоко, розлите по хребті коня якогось його бегадира».